Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.08.2025 р. № 4195/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (   ), щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку третьої групи. Здійснює діяльність за КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна». Має намір укласти додаткову угоду з орендарем, відповідно якої оренда плата складатиметься з двох частин, постійної частини орендної плати та змінної частини орендної плати, яка коригуватиметься за домовленістю сторін та сплачуватиметься тільки одному із співвласників.

З огляду на зазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи буде вважатися змінна частина орендної плати доходом фізичної особи – підприємця платника єдиного податку третьої групи, а не доходом фізичної особи?

2. Чи не порушуються умови перебування фізичної особи – підприємця платника єдиного податку третьої групи на спрощеній системі оподаткування, якщо змінна частина орендної плати перераховується одному із співвласників?

Щодо першого та другого питання

Згідно з ст. 2 Господарського кодексу України (далі – ГКУ), передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, у свою чергу суб’єктами господарювання згідно зі ст. 55 ГКУ є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (частина перша ст. 320 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Отже, незалежно від того, який статус у подальшому фізична особа обере для себе, у тому числі у разі прийняття рішення про здійснення будь-якої діяльності, у т.ч. і підприємницької, суб'єктом права власності виступає саме фізична особа (громадянин), а не фізична особа – підприємець.

Відповідно до частини першої ст. 810 ЦКУ за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Розмір плати за найм житла встановлюється у договорі найму житла (абзац перший частини першої ст. 820 ЦКУ).

Статтями 284 та 286 ГКУ визначено, що істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата.

Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, орендна плата є фіксованою, сталою сумою, яка не може передбачати в своєму складі «змінних частин».

Відповідно до п. 1 копії Додатковї угоди до договору оренди (  ), додатної Вами до звернення, «Сторони вирішили внести зміни до п. 7.2 Договору та викласти його у наступній редакції:

7.2. Орендна плата складається з 2 (двох) частин:

- Постійна частина орендної плати становить у розмірі (   ) за один календарний місяць.

- Змінна частина орендної плати коригується за домовленістю сторін. Остаточна її сума встановлюється щомісячно в Акті виконаних робіт».

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Умови, відповідно до яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, визначені у п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Крім того, перелік доходів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку, визначено п. 292.11 ст. 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі якщо відповідно до умов договору оренди, укладеного між фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи та юридичною особою, фізична особа – підприємець отримує  кошти у вигляді «змінних частин», які є окремими від фіксованої (сталої, постійної частини) суми орендної плати, то з метою оподаткування єдиним податком до доходу платника єдиного податку включається виключно сума орендної плати, яка є постійною (фіксованою).

Одночасно зауважуємо, що оскільки зазначеною копією додаткової угоди до договору оренди не визначено вид робіт, які фізична особа – підприємець – платник єдиного податку може робити на користь юридичної особи на підставі укладеного договору оренди, то з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства в частині оподаткування доходів фізичних
осіб – підприємців – платників єдиного податку, будь-які висновки щодо оподаткування доходів фізичних осіб, можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжуються, зокрема акт виконаних робіт тощо.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію