Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.08.2025 р. № 4197/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено в зверненні, Товариство має намір укласти договір управління нерухомим майном (об’єктом незвершеного будівництва). Згідно умов договору управління майном Товариство буде управителем об’єкта незвершеного будівництва, а після введення його в експлуатацію та реєстрації права власності – управителем нерухомого майна (далі – управитель майна).

Умовами договору управління майном сторони обумовлюють, що управитель майна організовує проведення будівельно-ремонтних робіт та інвестує в об’єкт будівництва шляхом фінансування будівельно-ремонтних робіт з метою завершення будівництва та введення його в експлуатацію.

З метою правильного застосування вимог чинного податкового законодавства України щодо нарахування та сплати суб’єктом господарювання – управителем майна податків з урахуванням положень пункту 180.1 статті 180 Кодексу, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання щодо можливості ведення управителем майна розрахунків, пов’язаних з фінансуванням будівельно-монтажних робіт з метою завершення будівництва об’єкта незавершеного будівництва та введення його в експлуатацію, що здійснюється згідно умов договору управління майном на своїх поточних банківських рахунках без відкриття окремого банківського рахунку, передбаченого абзацом 3 частини 3 статті 1030 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Загальні положення щодо договорів управління майном визначені главою 70 ЦКУ.

За договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача) (частина перша статті 1029 ЦКУ).

Згідно зі статтею 1032 ЦКУ установником управління є власник майна. Управителем майна може бути суб’єкт підприємницької діяльності (стаття 1033 ЦКУ).

Умови набуття права власності на новостворене майно та об’єкти незавершеного будівництва визначені статтею 331 ЦКУ, згідно з якими:

право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна);

до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності така особа може укласти договір щодо об’єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності або спеціального майнового права на нього відповідно до закону.

Згідно з пунктом 2 статті 1029 ЦКУ договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно. Довірча власність на отримане в управління нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості виникає з моменту її державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Договір управління нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва, майбутнім об’єктом нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню (пункт 2 статті 1031 ЦКУ).

Майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Розрахунки, пов’язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку (пункт 3 статті 1030 ЦКУ).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів регулює Кодекс.

Пунктом 64.6 статті 64 Кодексу встановлено, що на обліку у контролюючих органах повинні перебувати договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 Кодексу, а саме: крім договорів управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону), на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені Кодексом.

Для договорів управління майном Кодексом встановлені особливості оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтями 181 та 182 Кодексу встановлено умови для реєстрації особи платником ПДВ в обов’язковому порядку та за добровільним рішенням.

Враховуючи норми пункту 181.1 статті 181 Кодексу, платником ПДВ в обов’язковому порядку реєструється особа, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг (пов’язаних із виконання договору), що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує
1000000 гривень (без урахування ПДВ).

Добровільна реєстрація особи як платника ПДВ є її правом, а не обов’язком.

Процедури реєстрації платником ПДВ особи – управителя майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов’язаних із використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном, визначені Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, зі змінами (далі – Положення № 1130).

Підпунктом 5 пункту 180.1 статті 180 Кодексу та підпунктом 5 пункту 1.5 розділу І Положення № 1130 встановлено, що для цілей оподаткування платником ПДВ є особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна як платника податків, відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.

Процедури взяття на облік управителя майна встановлено Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, зі змінами (далі – Порядок № 1588).

Підставою для взяття на облік договору управління майном згідно з абзацом дев’ятим пункту 3.6 розділу III Порядку № 1588 є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ управителя майна та отримання документів, визначених пунктом 4.7 розділу IV Порядку № 1588.

Відповідно до пункту 2.4 розділу ІІ Порядку № 1588 та підпункту 3 пункту 1.6 розділу І Положення № 1130 управителю майна при взятті на облік договору управління майном присвоюється реєстраційний (обліковий) номер платника податків (9-значний податковий номер), який використовується для сплати податків, виконання прав та обов’язків платника податків за договором окремо від власної діяльності.

Управителю майна за декількома договорами управління майном податковий номер видається на кожний із зазначених договорів (угод) при взятті їх на облік згідно з Порядком № 1588 (пункт 2.7 розділу ІІ Порядку № 1588, абзац другий підпункту 3 пункту 1.6 розділу І Положення № 1130).

Договори управління майном, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені Кодексом, у контролюючих органах не обліковуються. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.

В контролюючих органах обліковуються лише ті договори управління майном, за якими здійснюються операції з постачання товарів / послуг, які пов’язані з використанням майна, отриманим в управління за договорами управління майном, і які підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з розділом V Кодексу, та стосовно яких подані заяви для взяття на облік в органах ДПС і для реєстрації платником ПДВ.

Водночас слід зазначити, що відповідно до пункту 200¹.2 статті 200¹ Кодексу платникам ПДВ автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ).

Розрахунки з бюджетом у СЕА ПДВ здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 Кодексу.

Функціонування СЕА ПДВ регулюється статтею 200¹ Кодексу, пунктами 33, 34 і 34¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу та регламентується Порядком електронного адміністрування ПДВ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, зі змінами (далі – Порядок № 569).

Рахунок у СЕА ПДВ – рахунок, відкритий автоматично на безоплатній основі платнику ПДВ в Державній казначейській службі України, на який перераховуються кошти відповідно до пункту 200¹.4 статті 200¹ Кодексу (пункт 4 Порядку № 569).

Згідно з пунктом 200¹.4 статті 200¹ Кодексу на електронний рахунок платника зараховуються кошти, зокрема, з рахунку у банку / небанківському надавачу платіжних послуг такого платника (тобто з поточного рахунку такого платника) в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу, та/або в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ.

Тобто нормами Кодексу та Порядком № 569 передбачено поповнення рахунку в СЕА ПДВ платника з окремого банківського рахунку.

Так, відповідно до абзацу першого пункту 44 розділу III Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України 29 липня 2022 року № 162, банк відкриває окремий поточний рахунок управителю майна за договором управління майном згідно з порядком, установленим для суб’єктів господарювання.

Отже, особа – управитель майна за договором управління майном, якщо такий договір управління майном зареєстровано платником ПДВ, для перерахування коштів, згідно з пунктом 200¹.4 статті 200¹ Кодексу, на рахунок у СЕА ПДВ має використовувати поточний рахунок, який взято на облік у контролюючому органі за місцем обліку такого договору управління майном.

Разом з цим слід зауважити, що відповідно до пункту 3 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, зі змінами, основними завданнями ДПС, зокрема, є реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів.

Забезпечення формування та реалізація державної фінансової, бюджетної та боргової політики, державної політики у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державної політики у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку і аудиту та державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення є одними із основних завдань Міністерства фінансів України (підпункт 1 пункту 3 Положення про Міністерства фінансів України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375).

Відповідно питання щодо ведення розрахунків, пов’язаних з господарською діяльністю суб’єкта господарювання, зокрема в межах договору управління майном, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).