Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.08.2025 р. № 4202/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно виробництва вин столових та вин ігристих без додання спирту та цукру та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні зазначено, що Товариство належить до малих виробництв виноробної продукції, має ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв (для малих виробництв виноробної продукції) та планує здійснювати виробництво ігристих вин.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Яку ліцензію потрібно отримати для того, щоб виробляти різні вина, у т. ч. ігристі без додавання цукру та спирту? Згідно яких нормативних актів?
2. Які документи потрібні для отримання такої ліцензії? Згідно яких нормативних актів?
3. Після отримання відповідної ліцензії чи потрібно буде отримувати ліцензію на право оптової торгівлі вином столовим та вином ігристим? Якщо так, то яку саме ліцензію, яка її вартість та згідно яких нормативних актів?
4.  Чи потрібно буде отримувати ліцензію на право роздрібної торгівлі вином столовим та вином ігристим для здійснення роздрібної торгівлі такими винами за місцем знаходження виробництва?

Щодо питань 1, 2

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення  на  митну  територію  України,  вивезення  за  межі  митної території України, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону № 3817:

алкогольний напій – напій, одержаний шляхом спиртового бродіння крохмалевмісної чи цукровмісної сільськогосподарської продукції або вироблений на основі спирту етилового та/або спиртового дистиляту, та/або іншого алкогольного напою, з вмістом спирту етилового понад 0,5 % об., який відповідає товарним позиціям 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 % об. та більше, що відповідає товарній підкатегорії 2103 90 30 00 та товарній підпозиції 2106 90 згідно з УКТЗЕД (п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

вино виноградне – алкогольний напій, вироблений з винограду, міцність якого набувається в результаті спиртового бродіння розчавлених ягід або свіжовіджатого соку (сусла), а в разі виробництва вина кріпленого - підвищується шляхом додавання спирту етилового ректифікованого та/або спирту етилового ректифікованого виноградного, та/або дистиляту виноградного спиртового, винного дистиляту (п. 6 частини першої ст. 1     Закону № 3817);

ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності (п. 40 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

Основні вимоги до виробництва, зокрема, алкогольних напоїв визначено ст. 3 Закону № 3817.

Виробництво алкогольних напоїв здійснюється суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв та повний технологічний цикл виробництва відповідних алкогольних напоїв (частина десята ст. 3 Закону № 3817).

Отже, для здійснення виробництва вин, в т. ч. вин ігристих без додання спирту та цукру, у суб’єкта господарювання виникає обов’язок щодо отримання ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв.

Порядок отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, крім ліцензій, надання яких здійснюється в автоматичному режимі визначено ст. 43 Закону № 3817.

Ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається органом ліцензування шляхом прийняття рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (частина 1 ст. 43 Закону № 3817).

Згідно з частиною другою ст. 43 Закону № 3817 для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Перелік відомостей, які зазначаються у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності визначено частиною третьою ст. 43 Закону № 3817.

Відповідно до п. 8 частини третьої ст. 43 Закону № 3817 у заяві про отримання ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв зазначається перелік кодів товарів (продукції), що вироблятимуться, згідно з УКТЗЕД.

Згідно з частиною четвертою ст. 43 Закону № 3817 до заяви про отримання ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв додаються:

копія документа, що засвідчує право власності або право користування об’єктами/об’єктом нерухомого майна (його частиною)/приміщеннями/ приміщенням (його частиною), що використовуються для виробництва алкогольних напоїв;

перелік технологічного обладнання, що перебуває у власності суб’єкта господарювання, або копії документів, що підтверджують право користування суб’єкта господарювання технологічним обладнанням, що забезпечує повний технологічний цикл виробництва алкогольних напоїв;

копія договору з лабораторією (у разі відсутності власної лабораторії);

атестат виробництва.

Вимоги до атестації виробництва алкогольних напоїв передбачені  ст. 33 Закону № 3817.

Відповідно до частини першої ст. 33 Закону № 3817 суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, зокрема, алкогольних напоїв (крім малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв дистилятів та малих виробництв пива) підлягають обов’язковій атестації на відповідність повного технологічного циклу виробництва алкогольних напоїв (крім малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв дистилятів та малих виробництв пива).

Атестація суб’єктів господарювання, визначених частиною першою цієї статті, проводиться органом державної влади та/або підприємством, установою, організацією, утвореними або визначеними Кабінетом Міністрів України, за участю посадової особи/посадових осіб органу ліцензування (частина друга  ст. 33 Закону № 3817).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2024 року № 1182-р «Про визначення державного підприємства, що проводить атестацію виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ферментації тютюнової сировини» державне підприємство «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (код згідно з ЄДРПОУ 02568182) уповноважено проводити атестацію виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ферментації тютюнової сировини.

Ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв видаються після проведення атестації суб’єкта господарювання (крім малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв дистилятів та малих виробництв пива) (частина п’ята ст. 33 Закону № 3817).

Статтею 46 Закону № 3817 визначено підстави припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Відповідно до п. 5 частини другої ст. 46 Закону № 3817 підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є невідповідність відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу, зокрема, алкогольних напоїв та/або документів, доданих до заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, заяви про внесення змін до відомостей, що містяться у таких реєстрах, фактичним даним, виявленим контролюючим органом у ході перевірки та зафіксованим в акті такої перевірки (крім випадків, коли така невідповідність зумовлена зміною назви області, району, населеного пункту, вулиці, іншого об’єкта топоніміки населених пунктів відповідно до законодавства України або зміною кодів адміністративно-територіальних одиниць чи територій територіальних громад згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад).

Відповідно до частини першої ст. 39 Закону № 3817 зберігання, зокрема, алкогольних напоїв здійснюється суб’єктом господарювання в місцях зберігання зазначених товарів (продукції), внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, крім випадків, визначених цим Законом.

Суб’єкт господарювання, що отримав ліцензію на право виробництва, зокрема, алкогольних напоїв, вносить до Єдиного реєстру місць зберігання лише місця зберігання, розташовані за іншою адресою, ніж місце виробництва таких товарів (продукції).

 Щодо питань 3, 4

Згідно з п. 8 частини першої ст. 1 Закону № 3817 вино столове – алкогольний напій, вироблений шляхом повного чи неповного збродження сусла або розчавлених ягід. Залежно від вмісту цукрів столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.

Оптова торгівля алкогольними напоями – діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних алкогольних напоїв іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, іншим суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб (п. 60 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

Відповідно до п. 76 частини першої ст. 1 Закону № 3817 роздрібна торгівля – діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.

Статтею 16 Закону № 3817 передбачено основні вимоги до оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до частини першої ст. 16 Закону № 3817 оптова торгівля на території України алкогольними напоями здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім випадків, встановлених цією статтею.

Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв (крім алкогольних напоїв без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) з виноматеріалів власного виробництва, отриманих шляхом переробки самостійно вирощених/вироблених плодів, ягід, винограду, меду), здійснюють оптову торгівлю такими товарами (продукцією) за наявності у них ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, а роздрібну торгівлю – за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (частина третя ст. 16 закону № 3817).

Згідно з частиною четвертою ст. 16 Закону № 3817 суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв (вин виноградних, вин плодово-ягідних або напоїв медових) та виробляє їх з виноматеріалів (виноградних, плодово-ягідних, медових) виключно власного виробництва (не придбаних), має право здійснювати оптову торгівлю такими алкогольними напоями без отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (частина 7 ст. 16 закону № 3817).

Отже, для здійснення оптової торгівлі винами, в т. ч. винами ігристими без додання спирту та цукру, у суб’єктів господарювання виникає обов’язок щодо отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв (вин виноградних, вин плодово-ягідних або напоїв медових) та виробляють їх з виноматеріалів (виноградних, плодово-ягідних, медових) виключно власного виробництва (не придбаних).

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), у т. ч. за місцем знаходження їх виробництва, здійснюється суб’єктами господарювання-виробниками таких алкогольних напоїв, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Роздрібна торгівля столовими винами може здійснюватися суб’єктом господарювання без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за умови відповідності такої продукції поняттю «вина столові».

Вартість ліцензій, зокрема, на право оптової торгівлі алкогольними напоями визначено ст. 51 Закону № 3817.

Пунктом 2 частини першої ст. 51 Закону № 3817 встановлено річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями (крім сидру та перрі), в сумі 85 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).