Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.08.2025 р. № 4208/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариство …  щодо отримання індивідуальної податкової консультації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство проінформувало, що володіє на праві власності дворівневим автопаркінгом загальною площею 14 356,4 кв. м (далі – Об’єкт), який визначений за типом об’єкта – гаражі підземні за кодом 1242 згідно з Національним класифікатором будівель і споруд НК 018:2023.

Товариство сплачувало Податок за ставкою у розмірі 0,5 відсотка з моменту набуття Об’єкта у власність, тобто згідно з копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від  21.08.2013 з серпня 2013 року.

Товариство повідомляє, що рішенням Київської міської ради від  23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» (зі змінами) (далі – Рішення) встановлено ставку Податку для будівель гаражів (наземних, підземних) за кодом 1242 (1242.2) – «Будівлі гаражів» Національного класифікатора будівель і споруд НК 018:2023 / ДК 018:2000 на період з 2020-2025 роки у розмірі 0,4 відсотка.

Товариство просить надати роз’яснення за які звітні періоди можуть бути подані уточнюючі податкові декларації з Податку згідно з Рішенням.

Порядок нарахування та сплати Податку з об’єктів нежитлової та/або житлової нерухомості врегульовано статтею 266 Кодексу.

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного  року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46  Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (підпункт 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).

Згідно з абзацами першим та другим пункту 50.1 статті 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених  статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею  50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Строк податкової давності становить не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Слід зауважити, що пунктом 52  прим. 2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (далі – пункт  52 прим.  2 Кодексу) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу.  Дата завершення дії карантину – 30 червня 2023 року.

При цьому дію пункту  52 прим.  2 Кодексу зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року.

Відповідно до підпункту  69.9 пункту  69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим підпунктом  69.9 пункту  69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Строк давності (1095 днів) для самостійного виправлення помилок, що допущені платником у раніше поданій звітності, подовжується на період його зупинення з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно), оскільки      з 1 серпня 2023 року відновлено перебіг строку давності.

Отже, при самостійному виправленні помилок, що допущені платником у раніше поданій звітності (у т. ч. уточнюючій), встановлений строк давності починається:

з дня, наступного за днем граничного терміну подання звітної податкової декларації, показники якої уточнюються, – у разі своєчасного її подання у терміни, визначені Кодексом;

з дня, наступного за днем фактичного подання звітної податкової декларації, показники якої уточнюються, – у разі її подання після граничного терміну, визначеного Кодексом.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.