X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.08.2025 р. № 4231/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо окремих питань оподаткування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні Товариство перебувало на спрощеній системі оподаткування 3 групи зі ставкою єдиного податку 5 % доходу. За рішенням контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку Товариство виключено з Реєстру платників єдиного податку (далі - Реєстр) та переведено на загальну систему оподаткування. Товариство з 01.01.2025 зареєстровано платником податку на додану вартість.

Рішення контролюючого органу оскаржено Товариством в судовому порядку, за результатом якого скасовано рішення контролюючого органу  про виключення Товариства з Реєстру. Після набрання законної  сили рішенням суду,  контролюючим відновлено  реєстрацію Товариства платником єдиного податку за ставкою  5%.

Враховуючи вищезазначене, Товариство, посилаючись на норми податкового законодавства, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

  1. Яка відсоткова ставка єдиного податку ( з передбачених у підпунктах 1 та 2 пункту 293.3 статті 293 Кодексу) підлягає застосуванню до доходу отриманого Товариством  у першому та другому кварталах 2025 року, за умови відсутності з  боку Товариства  порушень правил застосування спрощеної системи оподаткування  та за умови сплати Товариством податку на додану вартість  за перший та другий квартали 2025 року?
  2. Чи має право Товариство,  за умови відсутності з його боку порушень правил застосування  спрощеної системи  оподаткування та у разі сплати ним податку на додану вартість за перший квартал 2025 року , при поданні звітності по єдиному податку третьої групи  (податкової декларації платника єдиного податку третьої групи) за перший квартал 2025 року застосовувати до доходу отриманого Товариством  у першому кварталі 2025 року відсоткову ставку єдиного податку у розмірі 3 % доходу?
  3. Чи має право Товариство , у разі сплати ним податку на додану вартість  за другий квартал 2025 року, при поданні звітності  по єдиному податку третьої групи (податкової декларації платника єдиного податку третьої групи) за другий квартал 2025 року застосовувати до доходу  отриманого Товариством  у другому кварталі 2025 році відсоткову ставку єдиного податку у розмірі 3% доходу?
  4. Чи зобов’язане Товариство, за умови відсутності з його боку порушень правил застосування спрощеної системи оподаткування та у разі сплати ним податку на додану вартість за перший квартал 2025 року, при поданні звітності по єдиному податку третьої групи (податкової декларації платника єдиного податку третьої групи) за перший квартал 2025 року застосовувати до доходу отриманого Товариством  у першому кварталі 2025 року відсоткову ставку єдиного податку у розмірі 5 % доходу?
  5. Чи зобов’язане Товариство у разі сплати ним податку на додану вартість за другий квартал 2025 року, при поданні звітності по єдиному податку третьої групи (податкової декларації платника єдиного податку третьої групи) за другий квартал 2025 року застосовувати до доходу отриманого Товариством  у другому кварталі 2025 року відсоткову ставку єдиного податку у розмірі 5 % доходу?
  6. Чи включається податок на додану вартість, нарахований та/або сплачений Товариством за перший та другий квартали 2025 року, до складу єдиного податку за перший та другий квартали 2025 року та чи наявні, у разі такого включення, достатні правові підстави для уточнення  власних податкових зобов’язань з ПДВ Товариством за перший та другий квартали 2025 року, шляхом їх зменшення, а також для зарахування у переплату  з ПДВ сум фактично сплаченого Товариством податку на додану вартість за перший та другий квартали 2025 року?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до підпунктів 16.1.2 – 16.1.3  статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний:

вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Статтею 36 розділу І Кодексу визначено, що податковим обов’язком визначається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом. Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором, та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно статтею 38 розділу І Кодексу виконанням податкового обов’язку визначається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами. (абзац перший пункту 44.1 статті 44 Кодексу).

Щодо першого – п’ятого питання.

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Кодексу).

До суб’єктів господарювання третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) період у в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3  статті 292 Кодексу.

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.244.3 статті 44 цього Кодексу.

Абзацом 5 пункту 296.1 статті 296 Кодексу визначено, що юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.244.3 статті 44 Кодексу.

Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи відповідно до пункту 293.3 статті 293 Кодексу  встановлюється у розмірі:

  1. 3 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з Кодексом;
  2. 5 відсотків доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку (далі – Реєстр) за рішенням контролюючого органу (пункт 299.10 статті 299 Кодексу).

Виключення з Реєстру передбачає перехід юридичної особи на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом.

Якщо платник податків – юридична особа вважає, що рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку є неправомірним, він може оскаржити таке рішення як в адміністративному, так і в судовому порядку відповідно до статті  56 Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

У разі прийняття судом рішення на користь платника податків – юридичної особи, за яким скасовано анулювання реєстрації платника єдиного податку, контролюючим органом самостійно вносяться зміни до Реєстру, зокрема, анулюється дата виключення юридичної особи з Реєстру.

Тобто, така особа вважається платником єдиного податку, у тому числі протягом періоду адміністративного або судового оскарження.

Відповідно до  абзацу першого пункту 49.2 статті 49 Кодексу, платник податків  зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного  пунктом  202.1 статті  202 Кодексу) (абзац другий пункту  294.1 статті 294 Кодексу).

Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм підпунктів 296.5 і 296.6 статті 296 Кодексу (пункт 296.7 статті 296 Кодексу).

Відповідно до пункту 296.9 статті 296 Кодексу форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених пунктами 296.2 і 296.3 цієї статті, затверджуються в порядку, встановленому статтею 46 Кодексу.

Оновлена форма податкової декларацію платника єдиного податку (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57 (далі – Наказ № 57). Декларацію використовують за звітні  (податкові) періоди з 2025 року ( пункт 2 Наказу № 57).

На виконання рішення суду, яке набрало законної сили 19.03.2025, по Товариству відновлено реєстрацію платником єдиного податку третьої групи за  ставкою  5 % в реєстрі платників єдиного податку. Оскільки, Товариство є  платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 % з 01.01.2024, тому зобов’язане виконувати обов’язки покладені на таку особу – платника єдиного податку, а саме: обчислювати, задекларувати та сплачувати суму єдиного податку за ставкою 5 % в порядку та строки визначені Кодексом.

Додатково зазначаємо, що ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана, зокрема:

суб'єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (підпункт "а" підпункту 4 пункту 293.8 статті 293 Кодексу);

платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V цього Кодексу (підпункт "б" підпункту 4 пункту 293.8 статті 293 Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, оскільки, Товариством відповідно до поданої до контролюючого органу заяви про застосування спрощеної системи оподаткування обрано ставку єдиного податку у розмірі 5 %, то за таких обставин платник не має право застосовувати ставку єдиного податку у розмірі 3%.

Щодо шостого питання.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ Кодексу. 

Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Кодексу та пунктом 180.1 статті 180 розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 201. 8 статті 201 Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею  183 Кодексу.

Так, за даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС Товариство зареєстроване платником ПДВ 01.01.2025 року на підставі самостійно поданої реєстраційної заяви (форма 1-ПДВ).

Відповідно до пункту 201.14 статті 201 Кодексу платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів / послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об’єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з розділом V Кодексу.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу  (пункт 201.15 статті 201 Кодексу).  

Відповідно до пункту 203.1. статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

 Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 статті 203 Кодексу для подання податкової декларації (пункт 203.2  статті 203 Кодексу).

Разом із цим, відповідно до пункту 54.1 статті 54 Кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Грошове зобов’язання, самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню (пункт 56.11 статті  56 Кодексу).

Платники - суб’єкти господарювання, здійснюючи продаж товарів / послуг, зобов’язані утримувати у споживачів таких товарів / послуг ПДВ у складі їх вартості та вносити суму податку до бюджету, а покупці, які придбавають товари та споживають послуги (незалежно від того, чи вони є суб’єктами підприємницької діяльності, чи ні), здійснюють компенсацію вартості таких товарів / послуг продавцям за цінами разом з ПДВ.

Таким чином, виходячи з норм Кодексу, платник податку, зареєстрований відповідно до вимог розділу V Кодексу, включає ПДВ до складу вартості товарів / послуг та сплачує його до бюджету, а покупець / споживач компенсує вартість таких товарів / послуг продавцю за цінами (з урахуванням податку) в момент їх придбання / споживання та незалежно від категорії покупців / споживачів. При цьому покупець / споживач при придбанні / споживанні товарів / послуг самостійно не обраховує ПДВ та не сплачує його до бюджету.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами чинного законодавства, до внесення відповідних записів до реєстру платників ПДВ Товариство як платник ПДВ за умови наявності показників для декларування та здійснення операцій з постачання товарів / послуг зобов’язане виконувати обов’язки покладені на таку особу – платника ПДВ, а саме: обчислювати, задекларувати та сплачувати ПДВ в порядку та строки визначені Кодексом.

Отже, Товариство не має права на повернення з бюджету сум ПДВ,  сплачених за період знаходження на загальній системі оподаткування, зокрема, перебування у статусі платника ПДВ.

Відповідно до  підпункту «в» підпункту 184.1 статті 184 Кодексу реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо, зокрема,  будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість.

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (пункту 184. 6 статті 184 Кодексу).

При цьому, якщо товари / послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах / послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (пункт 184.7 статті 184 Кодексу).

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).