X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.08.2025 р. № 4270/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статті 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення …. щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та в межах компетенції повідомляє наступне.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо визначення розміру військового збору під час нарахування сум на виконання рішень судів, що стосуються грошового забезпечення та інших компенсаційних виплат у випадках:

- виконання рішень судів, які набрали законної сили до внесення законодавцем зазначених змін, але фактичне їх виконання здійснюється після 01.12.2024;

- в залежності від предмету позовних вимог, до переліку яких входять індексація грошового забезпечення, перерахунок грошового забезпечення у відповідності до прожиткового мінімуму на відповідний календарний рік, компенсація втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати, стягнення середнього заробітку, компенсація за не використані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій;

- у випадках, коли військовослужбовці були звільнені з військової служби, проте на даний час перебувають на військовій службі, за обставин набрання законної сили рішення суду до початку повторного періоду проходження військової служби, а також у випадках набрання законної сили рішення суду під час повторного періоду проходження військової служби, в обох випадках фактичне виконання таких рішень судів відбувається після внесення законодавцем відповідних змін.

Відповідно до пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 ПКУ (підпункт 1 підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені статтею 163 ПКУ (підпункт 1 підпункту 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПКУ).

Ставка військового збору становить, зокрема:

для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, - 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ);

для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ) (підпункт 4 підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до частини дев’ятої статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» військовослужбовці – це особи, які проходять військову службу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставками, визначеними підпунктом 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (підпункт 1.4 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з підпунктом 1.5 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету з доходів платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 161 підрозділі 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, є особи, визначені у статті 171 ПКУ, зокрема, податкові агенти.

Враховуючи викладене, у разі якщо дохід у вигляді виплат, наведених у вашому зверненні, нараховується та виплачується на підставі рішення суду звільненому військовослужбовцю, то сума такого доходу включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується військовим збором за ставкою 5 відсотків.

Водночас, у разі якщо виплати, наведені у вашому зверненні, які виплачуються за рішенням суду, включаються до грошового забезпечення військовослужбовця та нараховані і виплачені під час проходження ним служби (незалежно від повторного призиву на військову службу), то дохід у вигляді таких виплат включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як грошове забезпечення та оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.