Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.08.2025 р. № 4263/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Державного спеціалізованого господарського підприємства (далі – Товариство) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 розділу IІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Товариство планує здійснювати реалізацію дров населенню дистанційно на онлайн-платформі через створені інтернет-магазини як торгові точки на базі відокремлених підрозділів (філій) на умовах 100% передоплати через платіжну систему.

Відвантаження товару (дров) буде відбуватися шляхом самостійного вивезення покупцями, або транспортом підприємства за окрему плату, що не входить до вартості товару (дров) з територій структурних підрозділів філій, розташованих за різними адресами по всій території України.

При отриманні товару (дров), замовленого через онлайн-платформу, розрахунки в готівковій та безготівковій формі проводитися не будуть.

У зв’язку із складністю розуміння норм Кодексу, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), інших нормативно-правових актів та з метою формування чіткого розуміння щодо обов’язковості та порядку реєстрації рестораторів розрахункових операцій або програмних рестораторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) при реалізації дров населенню Товариство просить надати консультацію з наступних питань:

1. Чи може філія Товариства не застосовувати РРО / ПРРО відповідно до пункту 12 статті 9 Закону № 265 у разі, якщо оплата проводиться виключно в безготівковій формі через платіжну систему на онлайн-платформі, а безпосередньо в пункті видачі товару (структурному підрозділі філії) розрахункові операції не здійснюються?
2. У разі, якщо застосування РРО / ПРРО є обов’язковим, що вважатиметься господарською одиницею для цілей реєстрації РРО / ПРРО:

• філія Товариства, яка приймає замовлення і отримує оплату;
• чи структурний підрозділ філії, з якого здійснюється фізичне відвантаження товару (дров) покупцеві?

3. Якщо господарською одиницею для цілей реєстрації РРО / ПРРО буде визнано філію Товариства, яка здійснює приймання платежів, яку дату слід вважати датою розрахункової операції з метою формування фіскального чеку покупцю в межах інтернет-торгівлі через платформу:

• дату надходження грошей на рахунок філії Товариства, яка здійснює приймання платежів;
• чи на дату списання коштів із рахунку покупця, у разі, якщо ці дати не збігаються?

4. У випадку, якщо господарською одиницею буде визначено структурний підрозділ філії, в якому покупець фізично отримує попередньо оплачене замовлення, то в який момент має бути сформований та наданий покупцю фіскальний чек відповідно до вимог законодавства:

• на дату отримання оплати через платіжну систему;
• чи на дату фактичної передачі товару покупцю?

5. На яку дату виникають податкові зобов’язання з податку на додану вартість (ПДВ) відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу у разі попередньої оплати товару фізичною особою через платіжну систему:

• на дату зарахування коштів на поточний рахунок філії Товариства;
• на дату списання коштів із рахунку покупця або підтвердження платежу в платіжній системі;
• чи на дату формування Z-звіту РРО / ПРРО.

Перед наданням відповіді на питання повідомляємо, що відповідно до вимог Закону України «Про платіжні послуги» розрахункові рахунки відкриваються банками небанківським надавачам платіжних послуг для виконання ними платіжних операцій, а тому вказання Товариством, що йому надходять кошти на розрахунковий рахунок є не коректним, оскільки суб’єкти господарювання в розумінні вказаного закону можуть мати лише поточні (відкриті у банках) та платіжні рахунки (відкриті у небанківських надавачів платіжних послуг).

Додатково слід зауважити, що у зверненні Товариством не деталізовано способу розрахунків за його послуги із доставки дров, при цьому однозначно констатовано факт, що при отриманні товару (дров), замовленого через онлайн-платформу, розрахунки в готівковій та безготівковій формі проводитися не будуть.

Враховуючи викладене вище, відповідь на питання надається з урахуванням наведеного.

Щодо питань 1 – 4

Надаючи відповідь на питання повідомляємо, що правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО / ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Вичерпний перелік обставин / видів діяльності при здійсненні яких РРО / ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються визначено статтею 9 Закону № 265.

Однією із таких обставин є пункт 12 статті 9 Закону № 265, а саме, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Звертаємо увагу, що пункт 12 статті 9 Закону № 265 стосується будь–яких розрахунків у готівковій формі, а не лише тих що здійснюються при продажі дров чи наданні послуг з їх доставки, оскільки відповідно до підпункту 5 пункту 3 розділу I Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, готівкові розрахунки / розрахунки готівкою – це платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Враховуючи викладене вище, як відповідь на питання 1 повідомляємо, що Товариство, його філії та їх структурні підрозділи можуть скористатись правом  не застосовувати РРО / ПРРО відповідно до пункту 12 статті 9 Закону № 265,  за умови повної відсутності розрахунків у готівковій формі в місці отримання дров чи надання послуг з їх доставки.

Оскільки відповідь на питання 1 не передбачає обов’язкового застосування  РРО / ПРРО, тому відповідь на питання 2 – 4 не надається.

Щодо питання 5

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та  підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

Під постачанням товарів розуміється будь–яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).

При цьому продаж (реалізація) товарів – це будь–які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі–продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно–правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 розділу V Кодексу).

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь–яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996–XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису.

Враховуючи викладене вище, як відповідь на питання 5 повідомляємо, що у описаній ситуації у разі попередньої оплати товару фізичною особою через платіжну систему податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату зарахування коштів на рахунок філії Товариства в банку / небанківському надавачу платіжних послуг.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію