Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.08.2025 р. № 4199/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення …… щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У своїх зверненнях платник податків повідомляє, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації пов’язана із застосуванням окремих норм статті 39² розділу І Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи є Довідка про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток, видана за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України 28.07.2022 № 219 (далі – Наказ № 219) документальним підтвердженням фактичної сплати податку на прибуток, що був утриманий у джерела виплати із доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією (далі – КІК), в цілях застосування п.п. 170.13.2.4 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Кодексу?

2. Чи має право фізична особа – контролер КІК на підставі Довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток, виданої за формою, затвердженою Наказом № 219 зменшити суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку КІК (рядок 04 форми Додатка КІК Декларації про майновий стан та доходи платника податку), на суму податку на прибуток, що був утриманий та сплачений до бюджету України відповідно до п. 141.4.2 ст.141 Кодексу за ставкою в розмірі 15 відсотків від суми доходу КІК у вигляді процентів за кредитом за рахунок такого доходу під час його виплати?

Щодо питань першого та другого

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» розділ І Кодексу доповнено ст. 39² «Контрольовані іноземні компанії», яка набрала чинності з 01 січня 2022 року.

КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України (п.п. 39².1.1 п. 39².1 ст. 39² Кодексу).

Відповідно до п. 39².2 ст. 39² розділу І Кодексу визначено особливості оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній.

Так, об'єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39² розділу І Кодексу.

Відповідно до п.п.170.13.1 п. 170.13 ст. 170 Кодексу та ст. 39 ² розділу І Кодексу платник податку – резидент, що визнається контролюючою особою щодо КІК, зобов'язаний визначити частину прибутку КІК та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації та оподатковується за ставкою визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, а саме 18 відсотків.

У разі якщо КІК розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), то згідно з п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Кодексу застосовуються такі правила:

у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) до моменту подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, до такого фактично отриманого (розподіленого) доходу застосовується ставка податку, визначена п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (9 відсотків);

у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, але до закінчення другого календарного року, наступного за звітним, здійснюється перерахунок податку із прибутку КІК, відображеного в податковій декларації, із застосуванням ставки податку визначеної п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (9 відсотків);

у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після моменту подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, після закінчення календарного другого року, наступного за звітним, перерахунок податку не здійснюється.

Відповідно до п.п. 170.13.2.4 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Кодексу у разі якщо КІК розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), то сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку КІК (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого КІК, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого КІК.

Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена КІК за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, – сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій КІК, відображеній у звіті про КІК.

Платник податків має право скористатися таким зменшенням за умови документального підтвердження фактичної сплати. Копії документів, що підтверджують факт такої сплати, подаються платником податків разом із податковою декларацією.

При цьому сума зменшення податку на доходи фізичних осіб, визначеного абзацом першим п. 170.13 ст. 170 Кодексу, не може перевищувати суму податкового зобов'язання фізичної особи щодо прибутку такої КІК.

Таким чином, фізична особа – резидент, яка є контролюючою особою юридичної особи – нерезидента має право на зарахування суми податків, сплачених за межами України.

Оскільки, податок на прибуток, сплачений відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, стосується виключно доходів, сплачених юридичною особою – резидентом на користь КІК у вигляді дивідендів з джерела походження з України, то довідка, яка затверджена наказом № 219, при застосуванні п.п.   170.13.2.4 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Кодексу не застосовується.

При цьому сума військового збору сплачується фізичною особою – резидентом у повному обсязі відповідно до норм діючого законодавства.

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 Кодексу для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Таким чином, сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку КІК (як розподіленого і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння) так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого КІК, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого КІК за умови документального підтвердження фактичної сплати.

Разом з цим повідомляємо, що кожний конкретний випадок виникнення податкових взаємовідносин потребує аналізу деталізованої інформації та її документального підтвердження, з урахуванням усіх обставин та підстав, в тому числі щодо питань зазначених в зверненні.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.