Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що Товариство є відповідачем у цивільній справі за позовом адвоката, що діє в інтересах позивача фізичної особи до Товариства про стягнення майнової та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП яка мала місце 23 липня 2024 року.
У складі ціни позову сума 471 471,06 грн припадає на розмір шкоди пошкодженого автомобіля після отримання позивачем страхового відшкодування в сумі 160000,00 грн. Товариство також зазначає, що позивач отримала за пошкоджений автомобіль від страхової компанії та третьої особи 365000,00 грн (160000,00 грн+205000,00 грн), позовні вимоги за моральну шкоду заявила в розмірі 200000,00 гривень. Під час розгляду справи здобуто докази, що перед зверненням з позовом в цій цивільній справі фізична особа придбала автомобіль.
Оскільки потерпіла на думку Товариства вже придбала річ того ж роду і такої ж якості (згідно договору за 500000,00 грн), то постало питання як розуміти приписи п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу стосовно обов’язкової умови спрямування суми відшкодування, яку має сплатити Товариство, а саме «...на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди...». Крім того, перед Товариством постало питання: як розуміти приписи п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу стосовно обов’язкової умови… «а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом».
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:
1. Чи має за вказаних обставин Товариство виступати податковим агентом за правилами п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу?
2. Чи буде вважатися стягнута судом сума майнової шкоди такою, яка не підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (позивача фізичної особи), що спрямовуються на відшкодування збитків, за умови, що вона вже придбала річ (автомобіль) того ж роду і такої ж якості (згідно договору за 500000,00 грн), а Товариству не відомо, на які цілі виплачена добровільно чи стягнута судом сума буде витрачена позивачем та чи слід Товариству, щодо вказаної суми, виступати податковим агентом в разі виплати цієї суми до набрання судовим рішенням законної сили?
3. Якщо сума буде стягнута судом за вказаних обставин та підлягає оподаткуванню, то в який спосіб Товариство має виконати функцію податкового агенту на стадії виконання судового рішення:
варіант 1 (до набрання судовим рішенням законної сили)?
варіант 2 (після набрання судовим рішенням законної сили, до примусового стягнення за виконавчим листом)?
варіант 3 (під час стягнення приватним, державним виконавцем за виконавчим листом)?
4. Обмеження, яке згадане у п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодеку «....в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом» стосується тільки компенсації розміру моральної шкоди чи як майнової, так і моральної шкоди?
5. В разі, якщо Товариство є податковим агентом в цій податковій ситуації, то яка сума не оподатковується за правилами п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу:
варіант 1 (сума в розмірі різниці між вартістю аналогічного придбаного позивачем автомобіля за 500000,00 грн на підставі договору купівлі - продажу та сумою страхового відшкодування 160000,00 грн, 205000,00 грн від продажу пошкодженого автомобіля)?
варіант 2 (сума в розмірі різниці між середньою ринковою вартістю автомобіля до ДТП визначеної експертом та сумою страхового відшодування 160000,00 грн, 205000,00 грн від продажу пошкодженого автомобіля)?
варіант 3 (інший варіант визначений ДПС)?
6. У разі, якщо Товариство є податковим агентом в цій податковій ситуації, то яка сума оподатковується за правилами п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу?
Щодо першого – шостого питань
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюються розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 Кодексу визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.
Відповідно до п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, пп. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Разом з цим перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема:
дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом (п.п. «а» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом ІV Кодексу
(п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Враховуючи викладене, якщо платнику податків – фізичній особі на підставі рішення суду відшкодовуються збитки, завдані йому внаслідок заподіяння матеріальної шкоди, то сума таких відшкодованих збитків не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Разом з тим, якщо зазначеній фізичній особі на підставі рішення суду виплачується майнова шкода або матеріальна шкода, яка не є відшкодуванням збитків у розумінні п.п. «а» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, то сума такої шкоди у повном у обсязі включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Крім того, якщо виплата моральної шкоди за рішенням суду здійснюється податковим агентом на користь фізичної особи – платника податків в розмірі, що перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах
При цьому юридична особа, яка здійснює нарахування та виплати на підставі рішення суду, яке набрало чинності, як податковий агент зобов’язана виконати усі функції, визначені Кодексом, зокрема, щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору, незалежно від того, яким чином здійснюється виконання рішення суду.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |