Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.08.2025 р. № 4311/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації з орендної плати за землю та, керуючись статтею  52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що основним видом діяльності за кодом 29.10 є виробництво автотранспортних засобів, здійснює діяльність на орендованих земельних ділянках комунальної власності, на підставі укладених з Кременчуцькою міською радою (далі – Рада) договорів оренди. Зокрема, Товариством укладений договір оренди від  12.12.2002 земельної ділянки площею 6,1062 га (кадастровий номер 5310436100:03:003:0058) (далі – Ділянка  1, Договір), строком дії до 01.11.2010. Податкові зобов’язання з орендної плати нараховані та задекларовані за період з 2006 року по 2025 рік включно.

Рішенням Ради від 16.12.2021 Товариству надано дозвіл на розроблення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,54 га (далі – Ділянка  2), для експлуатації та обслуговування частини майнового комплексу – складу готової продукції, та яка перебуває у фактичному використанні Товариства.

Договір оренди на користування Ділянкою  2 не оформлений.

Товариство на звернення до Ради щодо підписання акту приймання –передачі про повернення земельної ділянки площею 5,5662 га отримало відмову у листі Ради від  16.06.2025 (копія листа до звернення надана) з посиланням на чинне законодавство із зазначенням, що така вимога була невід’ємною частиною договору оренди земельної ділянки до 05.04.2015 року.

Крім цього, у листі Ради від  16.06.2025 Товариству повідомлено, що Рішенням Ради від  16.09.2022 «Про надання земельної ділянки в постійне користування» земельну ділянку площею 55 662  кв.  м (кадастровий номер 5310436100:03003:0544) (далі – Ділянка  3) надано у постійне користування КП «ХХХХХ» Ради.

Товариство повідомило, що згідно з інформацією з Державного земельного кадастру Ділянка 3 перебуває у постійному користуванні КП «ХХХХХХ» Ради.

На підставі викладених обставин Товариство просить надати роз’яснення з наступних питань: 1) як нараховувати та відображати в податкових деклараціях з плати за землю суми орендної плати за фактичне користування Ділянкою  1, якщо строк дії Договору закінчився 01.11.2010, а новий договір оренди не укладався; 2) чи можна подати уточнюючі податкові декларації з плати за землю на зменшення суми орендної плати за Договором, якщо так, то за який період; 3) чи зобов’язане нараховувати та декларувати орендну плату за користування Ділянкою  2, якщо договір оренди не укладений; 4) чи має право включати до складу витрат орендну плату за землю за Договором, строк дії якого закінчився 01.11.2010, але Ділянкою 1 фактично користується; 5) яким чином потрібно подавати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю у разі якщо Ділянка 3 надана іншій організації, а Ділянка  2 перебуває у фактичному користуванні Товариства без укладеного договору оренди, та за який період можуть бути подані уточнення?

Питання 1, 2, 3, 5.

Використання землі в України є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка (частина перша статті  206 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс)).

Відповідно до статті  2 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» (зі змінами) (далі – Закон № 161) відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом, Цивільним кодексом України (далі – Цивільний кодекс), Законом  №  161, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється відповідно до вимог статті  288 Кодексу. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір такої земельної ділянки, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункти  288.1, 288.4 статті  288 Кодексу).

Пунктом  287.1 статті  287 Кодексу визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права (стаття  19 Закону №  161).

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав, в тому числі й право оренди земельної ділянки комунальної власності, та інші речові права відповідно до закону, є державна реєстрація (статті  125, 126 Земельного кодексу, частина перша статті  4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Крім цього, у разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору оренди за землю до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору, державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк (частина четверта ст. 126¹ Земельного кодексу).

Отже, якщо особа продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди такої ділянки, а відомості щодо реєстрації припинення права оренди ділянкою відсутнє, то враховуючи те, що використання землі в Україні є платним, що закріплено у статті  206 Земельного кодексу, така особа має нараховувати та сплачувати орендну плату згідно з умовами договору оренди до дати державної реєстрації припинення права оренди такої земельної ділянки.

Водночас зазначаємо, що земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (частина четверта статті  79 ¹.Земельного кодексу).

Зважаючи на те, що рішенням Ради від  16.12.2021 було надано дозвіл на розроблення технічної документації щодо встановлення меж Ділянок  2 і 3, а рішенням Ради від  16.09.2022 Ділянку 3 надано у постійне користування іншому комунальному підприємству з присвоєнням кадастрового номеру, то є підставою вважати, що Ділянка  1 вже не є об’єктом цивільних прав, тобто об’єктом, за які справляється орендна плата.

Відсутність зареєстрованого права на Ділянку  2 свідчить про недостатність правових підстав для нарахування та сплату податкових зобов’язань з плати за землю за користування Ділянкою  2. Проте Товариство отримало дозвіл на розроблення технічної документації щодо встановлення меж Ділянки 2 та продовжує користуватися нею після закінчення строку дії Договору, тому для реалізації платного користування Ділянкою  2 Товариству необхідно звернутися до Ради з клопотанням щодо врегулювання питання компенсації за користування Ділянкою  2 без оформленого належним чином договору оренди.

Слід зауважити, що оскільки контроль за дотриманням земельного законодавства та справляння плати за землю належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (стаття 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), Рада як суб’єкт права комунальної власності на земельні ділянки, які використовуються землекористувачами без оформлених належним чином правовстановлюючих документів на право користування такими земельними ділянками, керуючись нормами статті  377 Цивільного кодексу, статей  120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу, має право порушити питання про відшкодування неотриманого доходу у порядку статей  1166, 1212, 1214 Цивільного кодексу.

Кодексом визначені підстави та порядок внесення змін до податкової звітності (стаття  50 Кодексу).

Таким чином, за наявності підстав та за умови додержання вимог статті  50 Кодексу Товариство має право внести такі зміни до звітності.

Питання  4. 

Відповідно до статті  792 Цивільного кодексу за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов’язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно з пунктом  44.1 статті  44 Кодексу  платники зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт  44.2 статті  44 Кодексу).

Відповідно до абзацу першого підпункту  134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено особливостей відображення в податковому обліку з податку на прибуток підприємств операцій з оренди земельних ділянок.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Водночас повідомляємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті  6 Закону України від 16 липня 1999 року №  996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №  375, встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Таким чином, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій з оренди земельних ділянок, а також віднесення сум орендної плати до складу витрат, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Разом з тим повідомляємо, що висновки з питань практичного застосування норм податкового законодавства надаються Державною податковою службою України на звернення Товариства виходячи із суті питань та наявної інформації, наданої у зверненні.

Згідно з пунктом  52.2 статті  52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію