Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.08.2025 р. № 4332/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи та мобілізований до Збройних Сил України, у зв’язку з військовим станом.

При цьому, підприємницька діяльність під час перебування платника на військовій службі не припинена, дохід за цей період отримується.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи маю я право на звільнення від сплати: єдиного податку, військового збору, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на період проходження військової служби?
2. Який перелік документів необхідно надати до податкового органу для реалізації відповідної пільги (звільнення від сплати податків та/або внесків)? Чи достатньо лише підтвердження факту мобілізації, чи потрібні інші документи?
3. Яким чином правильно відображати цей період у звітності до контролюючих органів?
4. Що необхідно зробити у випадку наявності переплати по зазначених податках та внесках у період мобілізації? Який механізм повернення або зарахування таких сум?

Щодо першого – третього питань

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Згідно зі ст. 292 Кодексу для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Статтею 295 Кодексу врегульовано порядок нарахування та строки сплати єдиного податку.

Згідно з п. 295.1 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше
20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ.

Крім того, відповідно до п.  296.2 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 Кодексу, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 Кодексу, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Крім того, відповідно до п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп є платниками військового збору.

Військовий збір для платників збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, встановлюється з 01 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2024 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» (абзац п’ятий п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (п.п. 2 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Разом з тим відповідно до п. 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543), або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби) звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Кодексу, звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Кодексу, а також звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно до п. 16¹ цього підрозділу.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи.

Положення цього пункту застосовуються з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію».

На підставі відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отриманих центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, передбачених п. 295.2 ст. 295 Кодексу, та авансових внесків з військового збору, передбачених п.п. 1.11 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, починаючи з місяця, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи – підприємця, укладений контракт, закінчуючи місяцем, в якому таку особу демобілізовано (звільнено з військової служби).

Нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту суми авансових внесків з єдиного податку та військового збору, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку, податку на доходи фізичних осіб, військового збору в порядку та строки, визначені Кодексом, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, з урахуванням строку позовної давності, включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи – підприємця, укладений з такою особою контракт.

Самозайнята особа, яка у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, проходженням військової служби за контрактом не дотрималася визначених Кодексом термінів виконання податкових обов'язків, які виникли до дати мобілізації, укладення контракту та/або під час проходження військової служби, звільняється від відповідальності, передбаченої Кодексом за невиконання податкових обов'язків, за умови виконання таких обов'язків протягом 180 календарних днів з дня демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації).

У разі відсутності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи (фізичної особи – підприємця, особи, яка провадить незалежну професійну діяльність), така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Процедури звільнення від сплати податків, зборів, ненарахування податків, зборів, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, відновлення реєстрації як платника єдиного податку, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються до самозайнятих осіб, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу відповідно до цього пункту.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, призваний на військову службу під час мобілізації, під час особливого періоду, визначеного Законом № 3543, на весь період його військової служби звільняється, зокрема, від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Кодексу, а також звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з єдиного податку відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи.

У разі неотримання відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи, така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту.

Щодо єдиного внеску

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Ставка єдиного внеску для зазначеної категорій платників становить 22 відсотки до бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний:

своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464);

подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Кодексом (п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Згідно з п. 9² розділу VIII Закону № 2464 під час особливого періоду, визначеного Законом № 3543, платники єдиного внеску, визначені пп. 4, 5 і 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом, на весь строк їхньої військової служби звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску.

Положення цього пункту застосовуються з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», та протягом усього особливого періоду.

Під час особливого періоду, визначеного Законом № 3543, для платників єдиного внеску, визначених у пп. 4, 5 і 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування положень ст. 25 Закону № 2464.

Підставою для такого зупинення є відомості про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

За період мобілізації платника єдиного внеску або дії укладеного з такою особою контракту нараховані контролюючим органом суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі сум єдиного внеску в порядку та строки, визначені цим Законом, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію платника єдиного внеску, зазначеного у пп. 4, 5 або 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, укладений з такою особою контракт.

Платник єдиного внеску, зазначений у пп. 4, 5 або 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, який у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, проходженням військової служби за контрактом не дотримався визначених цим Законом термінів виконання своїх обов'язків, які виникли до дати мобілізації, укладення контракту та/або під час проходження військової служби, звільняється від відповідальності, передбаченої цим Законом за несплату єдиного внеску та неподання звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), за умови виконання таких обов'язків щодо подання звітності протягом 150 календарних днів та/або щодо сплати єдиного внеску протягом 180 календарних днів з дня його демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації).

У разі відсутності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) платника єдиного внеску, зазначеного у п. 4, 5 або 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, такий платник має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Процедури звільнення від сплати єдиного внеску, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються до таких платників єдиного внеску, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу відповідно до цього пункту.

Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, призвана до Збройних Сил України у зв’язку з мобілізацією, на особливий період, на весь строк їх військової служби звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з єдиного внеску за себе за умови дотримання вимог, визначених пунктом 9² розділу VIII Закону № 2464.

Щодо четвертого питання

Згідно з п.п. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Кодексу платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому Кодексом.

Відповідно до п. 43.1 ст. 43 Кодексу помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 Кодексу та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Платники єдиного податку першої та другої груп, які не скористались правом щодо несплати військового збору та сплачували авансові внески, зобов’язані відобразити такі суми у підрозділі 1 «Для платників єдиного податку першої, другої груп» розділу VIII «Визначення податкових зобов’язань по військовому збору» Податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця першої – другої групи, оскільки такі суми не є помилково та/або надміру сплаченими сумами грошового зобов’язання та не підлягають поверненню платнику податку в порядку, передбаченому Кодексом, або зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку.

Водночас, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – другої груп, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або за контрактом, які сплатили авансові внески з військового збору протягом військової служби, мають право повернути ці кошти в порядку, передбаченому Кодексом, або використати як переплату в майбутніх періодах в межах скасованих (анульованих) контролюючим органом сум згідно з положеннями п. 25 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Крім того, варто зазначити, що кожен конкретний випадок з повернення переплати з єдиного внеску здійснюється на підставі аналізу деталізованої інформації, з урахуванням усіх обставин та підстав.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.