Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.08.2025 р. № 4341/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо особливостей визначення об’єкта оподаткування для платника єдиного податку четвертої групи та частки сільськогосподарського товаровиробництва, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно із зверненням, Товариство є сільськогосподарським товаровиробником та платником єдиного податку четвертої групи. Товариство набуває права власності на земельні ділянки як об’єкти спадщини в порядку спадкування за заповітом.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо питань:

1. Чи оподатковується дохід, отриманий платником єдиного податку четвертої групи в результаті прийняття ним у спадщину об’єкта нерухомого майна, зокрема земельної ділянки сільськогосподарського призначення? Якщо так, то просимо надати інформацію про вид податку та збору, базу та ставки оподаткування.
2. Чи впливає дохід, отриманий платником єдиного податку четвертої групи в результаті прийняття у спадщину об’єкта нерухомого майна, на розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку та який порядок визначення суми доходу від отримання майна у спадщину?

Щодо першого  питання.

Опис порушених у зверненні питань не дає змоги в повній мірі ідентифікувати фактичну сутність операції (не надано документи на земельні ділянки, не вказано право власності чи користування, категорії (тип) земель, їх розташування), стосовно якої виникла практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації.

У зв’язку з цим надаємо роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо питань, які належать до компетенції ДПС.   

Згідно з п. 1 ст. 791 Земельного кодексу України (далі - Земельного кодексу) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Статтями 1216-1217 Цивільного кодексу України визначено, що спадкування - це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування земельної ділянки здійснюється заповітом або за законом.

Згідно зі п. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до абзацу першого п. 292¹.1 ст. 292¹ Кодексу об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю.

У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області (абз. перший, другий п. 292¹.2 ст. 292¹ Кодексу).

Відповідно до п. 293.9 ст. 293 Кодексу для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) - 0,95 (пп. 293.9.1 п. 293.9 ст. 293 Кодексу);

для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,57 (пп. 293.9.2 п. 293.9 ст. 293 Кодексу);

для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) - 0,57 (пп. 293.9.3 п. 293.9 ст. 293 Кодексу);

для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,19 (пп. 293.9.4 п. 293.9 ст. 293 Кодексу);

для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, - 6,33 (пп. 293.9.6 п. 293.9 ст. 293 Кодексу).

Статтями 125, 126 Земельного кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV.

Отже, з дати державної реєстрації прав власності, користування отриманих у спадщину земельних ділянок, площі таких земельних ділянок (сільськогосподарських угідь) є об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи.

Щодо другого питання.

Відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема Розрахунок за формою, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26 грудня 2011 року № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 квітня 2012 року за № 510/20823, зі змінами та доповненнями (далі – Розрахунок).

Джерелом інформації при складанні Розрахунку є дані бухгалтерського обліку.

Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 892/4185, зі змінами, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою - відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.2001 за № 389/5580, зі змінами та доповненнями.

Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, зі змінами та доповненнями (далі - НП(С)БО 15).

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (абзац перший п. 5 НП(С)БО 15).

Разом з тим повідомляємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зі змінами).

Отже, з питання щодо порядку визначення суми доходу від отримання майна у спадщину за правилами бухгалтерського обліку слід звернутися до Міністерства фінансів України.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.