Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.08.2025 р. № 4345/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомляє, що Банк укладає зі своїми клієнтами – фізичними особами деривативні контракти грошового ринку поза організованим ринком деривативних контрактів. Базовим активом таких контрактів є валютні цінності. За умовами укладених деривативних контрактів грошового ринку виконуються відповідні валютні операції на умовах «своп», а також валютні операції на умовах «форвард». 

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи вірне судження Банку, що доходи отримані фізичною особою за деривативними контрактами грошового ринку, за умовами яких виконуються валютні операції на умовах «своп», в яких базовим активом є валюта, що укладаються і виконуються поза організованим ринком, з метою оподаткування прирівнюються до операцій з валютними цінностями та згідно з п.п. 165.1.51 п. 165.1 ст. 165 Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків?

2. Чи вірне судження Банку, що доходи отримані фізичною особою за деривативними контрактами грошового ринку, за умовами яких виконуються валютні операції на умовах «форвард» з поставкою базового активу, в яких базовим активом є валюта, що укладаються і виконуються поза організованим ринком, з метою оподаткування прирівнюються до операцій з валютними цінностями та згідно з п.п. 165.1.51 п. 165.1 ст. 165 Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків?

Законом України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» врегульовано відносини, що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов’язань за ними,  укладання і виконання деривативних контрактів та вивчення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу, а також відносини, що виникають під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).

Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 1 (зі змінами) (далі – Положення № 1), встановлює структуру валютного ринку України, загальний порядок та умови торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України.

Крім того, Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (зі змінами) (далі – Положення № 5), визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Положення № 1 та Положення № 5 містять норми щодо порядку здійснення валютних операцій за деривативними контрактами грошового ринку, що є торгівлею валютними цінностями в розумінні Закону № 2473. Це валютні операції на умовах «форвард» та «своп», під час здійснення яких мають ураховуватися, зокрема, вимоги п.п. 1,2,18 п. 2 розділу І, п.п. 8,9 п. 10 розділу ІІІ Положення № 1, пп. 32-34¹ розділу ІV Положення № 5.

Водночас звертаємо увагу, що валютні операції за контрактами на різницю цін, базовим показником яких є курс іноземної валюти до гривні або іншої іноземної валюти, здійснюються згідно з вимогами, установленими нормативно-правовими актами Національного банку з питань валютного регулювання до здійснення валютних операцій за розрахунковими форвардними договорами (контрактами) з купівлі, продажу або обміну іноземної валюти (п. 3¹ розділу I Положення № 1).

Крім того, у п. 34² розділу IV Положення № 5 установлено, що операції з базовими активами деривативних контрактів грошового ринку (гривнею, іноземною валютою та банківськими металами) здійснюються з дотриманням вимог Положення № 5.

Щодо розрахунків за деривативними контрактами, які укладаються як банками, так і їх клієнтами, то здійснення цих розрахунків передбачено режимом поточних рахунків у національній та іноземній валюті клієнтів банків (юридичних і фізичних осіб резидентів та нерезидентів), кореспондентських рахунків банків-резидентів і банків-нерезидентів в іноземній валюті та кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у національній валюті України (пп. 109, 117 – 119, 127, 128 розділу X, пп. 136 – 138 розділу XI Положення № 5).

Розрахунки за деривативними контрактами (уключаючи товарні деривативні контракти) здійснюються на загальних підставах щодо проведення валютних операцій із дотриманням вимог законодавства України. Зокрема, необхідно враховувати норму п. 4 розділу I Положення № 5, згідно з якою клієнти (резиденти та нерезиденти) здійснюють валютні операції, зокрема, з переказу іноземної валюти в разі наявності підстав/зобов'язань для проведення таких операцій, що підтверджуються відповідними документами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дериватив – документ, що засвідчує право та/або зобов’язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Порядок випуску та обігу деривативів установлюється законодавством.

До деривативів належать, зокрема:

своп – цивільно-правова угода про здійснення обміну потоками платежів (готівкових або безготівкових) чи іншими активами, розрахованими на підставі ціни (котирування) базового активу, в тому числі процентних ставок, в межах суми, визначеної договором на конкретну дату платежів (дату проведення розрахунків) протягом дії контракту (п.п. 14.1.45.1 п.п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);

форвардний контракт – це цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов’язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов’язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором. Форвардний контракт виконується шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу.

Усі умови форварду визначаються сторонами контракту під час його укладення (п.п. 14.1.45.3 п.п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податків є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку встановлено ст. 165 Кодексу.

Так згідно з п.п. 165.1.51 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов'язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами розділу IV Кодексу.

Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема:

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Одночасно наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування доходів фізичних осіб можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались, зокрема, форвардного контракту та «своп».

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.