Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.08.2025 р. № 4364/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Державна податкова служба України на звернення Банка щодо справляння плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Банк поінформував, що на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 00.00.2000 серія ЯЯЯ № 000000 є власником частини будівлі (далі – Будівля). Будівля перебуває у спільній частковій власності та розмір частки від загальної площі Будівлі, що належить Банку (нежитлові приміщення (кімнати 2, 5) загальною площею 191,2 м²), складає 00/100.

Будівля розташована на земельній ділянці комунальної власності (кадастровий номер 0000000000:00:000:0000, площа 0,000 га), право власності на яку 00.00.2000 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав за Корсунь-Шевченківською міською радою (далі – Рада). Між Банком та Радою 22.01.2025 укладено Угоду, умовами якої зобов’язано Банк до 31.12.2025 відшкодовувати кошти за використання частини земельної ділянки (площа 0,0000 га) без належним чином оформлених документів на право її користування.

Банк запитує чи виникають податкові зобов’язання з плати за землю (земельний податок та орендна плата земельні ділянки державної та комунальної власності) за частину земельної ділянки, щодо якої укладена Угода.

Кодекс визначає, що плата за землю справляється у двох формах – земельного податку із власників та землекористувачів, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 та п.п. 269.1.1.1, 269.1.1.2 пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Кодексу), а також орендної плати за надання у строкове користування земельних ділянок державної або комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Право власності, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, які оформлюються відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України).

Отже, Банк, який володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для Банку не оформлені, не можна вважати платником земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в розумінні ст. 269 Кодексу до моменту виникнення відповідних прав у Банка на цю земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку визначеному законом. До такого моменту Банк відповідно до вимог Кодексу не є платником плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Відповідно до умов Угоди (п. 1.1, 2.1, 2.3 Угоди) Рада, посилаючись на вимоги цивільного законодавства (ст. 6, 631 Цивільного кодексу України), зобов’язала Банк сплачувати з 01.01.2025 (п. 1.1 Угоди) по дату закінчення терміну дії Угоди (п. 2.1 Угоди) або до моменту отримання документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою (п. 2.3 Угоди), суму коштів у розмірі 10 %. вартості земельної ділянки згідно з витягом № НВ-0000000000000 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.01.2025 (п. 1.1 Угоди).

Кошти, які Банк відповідно до п. 2.3 Угоди сплачує за період фактичного використання землі і до моменту отримання документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, не мають ознак податкових платежів, що регулюються Кодексом, тому кошти, щодо яких не виникає податковий обов’язок, не є податковими зобов’язаннями та не підлягають внесенню за кодом бюджетної класифікації доходів 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб», визначеного наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію».

Отже, обов’язок із нарахування та сплати податкових зобов’язань з плати за землю виникне у Банка у разі державної реєстрації ним відповідного права на земельну ділянку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).