Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.08.2025 р. № 4380/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «______» (далі – ТОВ) щодо питань оподаткування операцій з виплати дивідендів іноземним компаніям, які самостійно визнали себе податковими резидентами України, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ є юридичною особою, що належним чином заснована відповідно до законодавства України та є податковим резидентом України. Також повідомляється про юридичну особу, що заснована відповідно до корпоративного законодавства Республіки Кіпр (далі – Компанія), яка з 1 січня 2025 року набула статус податкового резидента України, платника податку на прибуток.

Компанія не є податковим резидентом жодної іншої держави окрім України та не сплачує податки в жодній країні окрім України, що підтверджується довідкою про статус Компанії як податкового резидента України відповідно до норм міжнародних договорів. Компанія має відкриті рахунки в банку в Україні та за кордоном.

В 2025 році ТОВ має намір виплатити дивіденди своїм засновникам, в тому числі й Компанії. ТОВ має намір виплатити дивіденди на користь Компанії в гривнях на гривневий рахунок, відкритий в українському банку, та в іноземній валюті на іноземний рахунок, в межах лімітів встановлених п.п. 46 п. 14 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами).

Компанія веде облік доходів і витрат та визначає об’єкт оподаткування з податку на прибуток підприємств за міжнародними стандартами фінансової звітності з урахуванням положень Кодексу. Тож дивіденди, отримані Компанією, будуть враховані при визначені об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств.

У зв’язку із викладеним вище  ТОВ звертається за отриманням індивідуальної податкової консультації із такого запитання:

чи вірним є те, що у ТОВ не виникає обов’язку утримувати податок на доходи нерезидентів з джерелом їх походження з України при виплаті доходу у вигляді дивідендів в гривні (на гривневий рахунок Компанії в українському банку) та в іноземній валюті (на іноземний рахунок Компанії в іноземному банку в межах лімітів встановлених п.п. 46 п. 14 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами)).

Відповідно до п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 Кодексу платниками податку – резидентами, зокрема, є юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України.

У разі якщо іноземна компанія може бути визнана такою, що має місце ефективного управління в іншій іноземній державі, місцем управління такої іноземної компанії визначається Україна, якщо в Україні виконується хоча б одна з таких умов:

управління банківськими рахунками іноземної компанії;

ведення бухгалтерського або управлінського обліку іноземної компанії;

управління персоналом іноземної компанії.

Іноземна компанія має право самостійно визнати себе податковим резидентом України з 01 січня календарного року, в якому відповідну заяву за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, подано до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

У разі якщо іноземною компанією буде подана заява про визнання податковим резидентом України в період з 01 до 31 грудня календарного року, першим податковим (звітним) періодом буде рік, наступний за роком, в якому була подана заява.

Іноземна компанія має право відмовитися від статусу податкового резидента України на підставі відповідної заяви до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та за результатами відповідної перевірки контролюючого органу. Відмова іноземною компанією від податкового резидентства прирівнюється до ліквідації юридичної особи. Оподаткування доходу, що виплачується у зв’язку з відмовою іноземною компанією від податкового резидентства, здійснюється на рівні акціонерів або інших осіб, які мають право на отримання такого доходу.

Порядок взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії, а також порядок проведення перевірки контролюючого органу у зв’язку з відмовою іноземною компанією від податкового резидентства встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Іноземна компанія, що отримала статус платника податку – резидента, не визнається контрольованою іноземною компанією.

Юридична особа, визнана нерезидентом України відповідно до міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, автоматично визнається платником податку – нерезидентом.

При цьому звертаємо увагу, що іноземна компанія, яка зареєстрована в Україні зі статусом податкового резидента України, включена до кола платників податку на прибуток підприємств – резидентів України.

З метою реалізації права іноземної компанії на отримання статусу податкового резидента України розроблено Порядок взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.12.2021 № 663 (далі – Порядок).

У пункті 5 розділу ІІ Порядку встановлено, що на підставі поданої іноземною компанією заяви за формою № 1-ІК про отримання статусу податкового резидента України контролюючий орган вносить відповідні дані до Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб із зазначенням підстави та дати подання заяви.

Іноземна компанія, яка отримала статус податкового резидента України, зобов’язана обраховувати та сплачувати податок на прибуток підприємств у загальному порядку, передбаченому Кодексом, для платників податку – резидентів із поданням до контролюючого органу, в якому така компанія перебуває на обліку як платник податків, податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101).

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

У пункті 141.4 ст. 141 Кодексу встановлено порядок оподаткування доходів нерезидентів, отриманих із джерелом їх походження з України.

Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок із таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

З огляду на те, що іноземна компанія зареєстрована в Україні зі статусом податкового резидента України та прирівнюється до платників податку на прибуток підприємств – резидентів України, при виплаті доходів на її користь, перелік яких встановлено у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, податок на доходи нерезидента відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу не сплачується.

Тобто якщо іноземна компанія на момент виплати на її користь дивідендів має статус податкового резидента України та з метою оподаткування прирівняна до платника податку на прибуток підприємств – резидента України, то дивіденди, які виплачуються такій іноземній компанії, не підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України за умови, що такі дивіденди, які виплачуються українськими товариствами на іноземні рахунки іноземної компанії, враховані у складі доходів при визначенні фінансового результату до оподаткування та, відповідно обʼєкта оподаткування податком на прибуток такої іноземної компанії.

При цьому звертаємо увагу, що положення Кодексу, у тому числі норми п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 Кодексу застосовуються у частині, в якій вони не суперечать положенням міжнародного договору країни резиденції такої іноземної компанії.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).