Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.08.2025 р. № 4408/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо відображення в обліку операцій на підставі  товарно-транспортних накладних, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3  п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ систематично використовуються послуги доставки товарів через поштового оператора «» або власним транспортом ТОВ за наявності видаткової накладної від постачальника.

У зв’язку із зазначеним, ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

чи визнається правомірним отримання товару без оформлення товарно-транспортної накладної у випадку, якщо доставка здійснюється через поштового оператора «» або власним транспортом ТОВ за наявності видаткової накладної від постачальника? Якщо ні, то які документи мають бути обов’язково оформлені у такій господарській операції для підтвердження права на витрати та податковий кредит отримувача товарів? 

В частині оподаткування податком на прибуток підприємств

Правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв’язку, а також регулювання відносин між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв’язку і користувачами їхніх послуг визначає  Закон України від 03 листопада 2022 року № 2722-IX «Про поштовий зв’язок» (далі – Закон 2722-IX) (зі змінами). 

Відповідно до ст. 1 Закону № 2722-IX оператор поштового зв’язку – суб’єкт господарювання, що здійснює діяльність на території України та у встановленому законодавством порядку надає послуги поштового зв’язку.

Порядок надання послуг поштового зв’язку, права та обов’язки операторів поштового зв’язку і користувачів послуг поштового зв’язку та регулювання  відносини між ними визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 № 270 (зі змінами).

Згідно частини першої ст. 1 Закону України від 16 грудня 2021 року № 1971-IX «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку» (далі –  Закон № 1971-IX) (зі змінами) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (далі - регуляторний орган), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Регуляторний орган здійснює державне регулювання, а також державний нагляд (контроль) щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства у сферах, зокрема, надання послуг поштового зв’язку (п. 3 частини першої ст. 2 Закону № 1971-IX).

Регуляторний орган здійснює виконання своїх функцій шляхом, зокрема, надання офіційних узагальнених роз’яснень та індивідуальних консультацій у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку. Узагальнені роз’яснення оприлюднюються на офіційному веб-сайті регуляторного органу. Індивідуальні консультації надаються (надсилаються) протягом 30 календарних днів після отримання запиту постачальника послуг (п. 4 частини третьої ст. 4 Закону № 1971-IX).

До повноважень регуляторного органу належить, зокрема, здійснення державного регулювання у сфері надання послуг поштового зв’язку, у тому числі:

ведення єдиного державного реєстру операторів поштового зв’язку, встановлення порядку та форми його ведення, забезпечення функціонування механізму подання повідомлень про внесення інформації до єдиного державного реєстру операторів поштового зв’язку (п.п. «а» п. 23 частини четвертої ст. 4 Закону № 1971-IX).

Отже, оскільки, одним з операторів поштового зв'язку є «», то з питання оформлення первинних документів, у випадку доставки товарів через поштового оператора «» доцільно звернутись до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05 квітня 2021 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі – Закон № 2344-ІІІ) (зі змінами).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2344-ІІІ товарно-транспортна накладна – єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Права, обов’язки і відповідальність власників автомобільного транспорту – перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів – замовників визначають Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363.

Згідно з п.п. 20 п. 4 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460, в редакції постанов Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2022 року № 1400, від 10 вересня 2024 року № 1049 (далі – Положення) Мінрозвитку відповідно до покладених завдань затверджує правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Відповідно до п. 1 Положення Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема у сфері автомобільного транспорту.

Отже, з питання необхідності оформлення товарно-транспортних накладних у випадку, якщо доставка товарів здійснюється через поштового оператора «» або власним транспортом ТОВ доцільно звернутися до Мінрозвитку.

Водночас повідомляємо, що згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Товарно-транспортні накладні відносяться до первинних документів.

Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Отже, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі даних бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») (зі змінами).

В частині оподаткування податком на додану вартість

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (далі – перша подія):

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктами 201.1 та 201.10 ст. 201 Кодексу встановлено, що при здійсненні операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Кодексу).

Правила формування податкового кредиту з ПДВ визначено ст. 198 Кодексу.

Відповідно до п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Зважаючи на викладене, право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником податку – постачальником товарів/послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань, показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією. У разі, якщо першою подією за операцією, визначеною відповідно до п. 187.1 ст. 187 кодексу, є відвантаження товарів, податкова накладна повинна бути складена на дату, зазначену у відповідних первинних (бухгалтерських) документах, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).