Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.08.2025 р. № 4410/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення АТ ….. щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи має Банк обов’язок виконання функцій податкового агента щодо утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб і військового збору при прийнятті самостійного рішення, з урахуванням п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 162.3 ст. 162 Кодексу, про прощення (анулювання) боргу до закінчення строку позовної давності не пов’язаного з процедурою банкрутства у разі, якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, якщо боржнику направлено рекомендований лист з повідомленням про вручення, але зазначений лист повернувся до відправника у зв’язку з неотриманням боржником?

2. Чи має Банк право застосування п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу та відобразити дану заборгованість фізичної особи у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ознакою доходу «107» у разі якщо згідно з умовами цивільно-правового договору з фізичною особою та норм Цивільного Кодексу України (далі – ЦКУ) є інформація щодо спливу строку позовної давності за заборгованістю, яка перевищує суму, що становить 50 відс. місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, то за наслідками спливу такого строку Банк, без додаткового  

звернення до суду та підтвердження судом спливу строку позовної давності, з метою належного виконання функцій податкового агента та проведення процедури списання заборгованості в обліку?   

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема:

сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відс. місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

сума основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу (п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Щодо першого питання

Згідно зі ст. 15 Закону України від 3 листопада 2022 року № 2722-IX «Про поштовий зв’язок» (далі – Закон № 2722) послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 року № 1071) затверджено Правила надання послуг поштового зв'язку (далі – Правила  № 1071), відповідно до п. 2 яких:

рекомендоване поштове відправлення – це поштове відправлення, яке приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, відстежується в системі оператора поштового зв'язку на шляху пересилання відправлення та вручається одержувачу з підтвердженням вручення;

повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу – це повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу – повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення рекомендованого поштового відправлення, виплату коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Враховуючи викладене, у разі якщо кредитор повідомляє платника податку – боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про прощення (анулювання) боргу та включає суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено, боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації, за умови отримання кредитором (відправником) повідомлення, яким оператор поштового зв’язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення рекомендованого поштового відправлення та прізвища одержувача.

При цьому слід зазначити, якщо рекомендоване поштове відправлення повернулося до кредитора або кредитором не отримано від оператора поштового зв'язку повідомлення про вручення поштового відправлення, то у розумінні Кодексу кредитором не дотримано умову п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу щодо повідомлення платника податків – боржника стосовно прощення (анулювання) боргу.

Щодо другого питання

У законодавстві визначаються поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (ст. 530, 631 ЦКУ).

Так, відповідно до ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з цим, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ст. 631 ЦКУ).

При цьому позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦКУ).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).

За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша ст. 261 ЦКУ).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята ст. 261 ЦКУ).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252 - 255 ЦКУ.

Крім того, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2120-IX) були внесені доповнення до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ, а саме: доповнено п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ такого змісту:

«У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦКУ, продовжуються на строк його дії».

Отже, під час застосування правил позовної давності (ст. 257 ЦКУ), слід враховувати положення, передбачені п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ.

Таким чином, якщо з урахуванням положень ЦКУ сплив строк позовної давності відносно заборгованості, яка виникла за цивільно-правовим договором, укладеного між фізичною особою (боржником) та юридичною особою (Банком), то сума такої заборгованості оподатковується податком на доходи фізичних осіб у порядку, визначеному п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

При цьому фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Разом з тим Банк як юридична особа виконує функцію податкового агента в частині відображення зазначеного доходу у додатку 4ДФ до Розрахунку.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію