Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно обігу електроенергії, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Товариство повідомило, що на своєму балансі має дві когенераційні установки, які використовує для забезпечення електроенергією власних виробничих потреб, а також використовує обладнання, отримане на умовах оренди, для виробництва сонячної енергії для власних потреб.
При здійсненні своєї діяльності Товариство розглядає можливість реєстрації у статусі «активного споживача» для реалізації надлишкової електроенергії, що генерується на власних потужностях в певні фази роботи обладнання, за механізмом самовиробництва.
Товариство має намір отримати статус активного споживача, що дозволить продавати в мережу лише надлишки електроенергії.
Величина встановленої потужності електрогенеруючого обладнання не перевищує 5 МВт, тому у Товариства відсутня ліцензія з виробництва електричної енергії.
Враховуючи викладене вище, Товариство запитує:
1. Чи необхідно Товариству отримувати ліцензію з виробництва електричної енергії, якщо сумарна величина встановленої потужності двох когенераційних установок та обладнання для виробництва електричної енергії є меншою за 5 МВт, що визначені у відповідних паспортах обладнання?
2. Чи виникає у Товариства зобов’язання щодо реєстрації платником акцизного податку за відсутності законодавчих вимог для отримання ліцензії для здійснення діяльності з виробництва електричної енергії?
3. Чи виникає у Товариства обов’язок проведення кваліфікації когенераційних установок та отримання Свідоцтва від Держенергоефективності відповідно до підпункту 213.2.8 пункту 213.2 статті 213 Кодексу, за відсутності законодавчих вимог отримання ліцензії для здійснення діяльності з виробництва електричної енергії та відсутності реєстрації платником акцизного податку?
Щодо питань 1-2
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, а також відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії визначає та регулює Закон України від 13 квітня 2017 року № 2019–VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019).
Згідно із статтею 1 Закону № 2019 виробник електричної енергії – суб'єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії.
Під виробництвом електричної енергії в статті 1 Закону № 2019 розуміється діяльність, пов'язана з перетворенням енергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження в електричну енергію за допомогою технічних засобів, крім діяльності із зберігання енергії.
Статтею 8 Закону № 2019 визначено, зокрема, що господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.
Разом з тим, згідно статті 30 Закону № 2019 діяльність з виробництва електричної енергії без ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії дозволяється, якщо величина встановленої потужності чи відпуск електричної енергії менші за показники, визначені у відповідних ліцензійних умовах з виробництва електричної енергії.
Згідно із пунктом 25 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 року № 609 зі змінами, ліцензування діяльності у сфері електроенергетики здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
З питання необхідності отримання ліцензії з виробництва електричної енергії Товариству доцільно звернутись до НКРЕКП.
Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Кодексу електрична енергія належить до підакцизних товарів.
Згідно із положеннями Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема, виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії (підпункт 212.1.13 пункту 212.1 статті 212 Кодексу).
Відповідно до пункту 213.1 статті 213 Кодексу, об'єктами оподаткування акцизним податком є операції, зокрема, з:
реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (підпункт 213.1.1 пункту 213.1 статті 213 Кодексу);
реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу. Ця норма не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТЗЕД), виробленої на об’єктах електроенергетики (підпункт 213.1.2 пункту 213.1 статті 213 Кодексу).
Підпунктом 14.1.29 пункту 14.1 статті 14 Кодексу надане визначення відновлювальних джерел енергії – це джерела вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії хвиль та припливів, гідроенергії, енергії біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів.
При цьому згідно із підпунктом 212.3.1 пункту 212.3 статті 212 Кодексу реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб'єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб'єкту відповідної ліцензії.
Платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу, а також інші платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (пункт 49.21 статті 49 Кодексу).
Не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (підпункт 213.2.8 пункту 213.2 статті 213 Кодексу).
Щодо питання 3
Відповідно до норм пункту 2 Порядку проведення кваліфікації когенераційної установки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2023 року № 1316, кваліфікацію проводить Державне агентство енергоефективності та енергозбереження України.
Щодо питання кваліфікації когенераційної установки (наявність або відсутність статусу кваліфікованої когенераційної установки) в період здійснення діяльності без ліцензії на виробництво електричної енергії, Товариству доцільно звернутися до Державного агентства енергоефективності та енергозбереження України.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |