Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування доходів нерезидента від здійснення операцій з придбання послуг хостингу та, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.
Як зазначено у зверненні, товариство здійснює придбання послуг хостингу у нерезидента (виділений сервер, фізично обладнання знаходиться за межами території України). Нерезидент щомісяця виставляє інвойс з сумою наданих за місяць послуг та автоматично списує вартість послуг з корпоративної картки підприємства. Перша подія – складання інвойсу. Виникають випадки коли кошти на рахунку спочатку блокуються в один день, а списуються з рахунка в один з наступних днів.
У зв’язку із зазначеним, у Товариства виникли наступні питання:
1. Чи підпадають такі послуги хостингу, отримані від нерезидента, під п.п. «г» п.п. 186.3 Кодексу, та чи оподатковуються такі послуги ПДВ?
2. Інвойс по послугах хостингу, спожитих у червні 2025 року, датовано 01.07.2025, заблоковано кошти на рахунку 05.07.2025, а списано з рахунку 07.07.2025. Отже, якщо послуги хостингу оподатковуються ПДВ, то якою датою слід нараховувати податкові зобов’язання? На яку дату слід брати валютний курс?
3. Чи треба з вартості таких послуг утримувати податок на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України?
4. Чи можна не утримувати податок на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України, якщо нерезидент дасть довідку про те, що він є резидентом країни з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування?
5. Якщо податок на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України треба утримувати, то як виконати вимог п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу «під час такої виплати»? Списання коштів з рахунку відбувається автоматично без участі працівників, тож підприємство може узнати про списання у перший робочий день. Чи буде порушенням сплата податку у перший робочий день?
6. Якщо податок на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України треба утримувати, то як розрахувати суму податку, чи треба використовувати формулу, наведену у п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу?
7. Якщо податок на дохід нерезидента треба утримувати, то за яким валютним курсом та на яку дату слід розраховувати його суму: на дату блокування коштів на рахунку в оплату послуг хостингу, на дату списання коштів з рахунку, або на день фактичної сплати податку?
8. В якому періоді відображати витрати по Інвойсу по послугах хостингу? Чи достатньо для відображення понесених витрат у податковому обліку таких первинних документів: інвойс з сумою наданих за місяць послуг, виписка банку про сплату цих послуг?
Перш за все звертаємо увагу, що звернення не описує фактичну сутність господарських операцій з отримання послуг хостингу у нерезидента. Будь-які детальні висновки щодо оподаткування кваліфікації та порядку оподаткування платежів, здійснених платником податку на користь нерезидента має розглядатися з урахуванням договірних умов, обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались. Крім того, у зверненні не зазначена країна реєстрації нерезидента.
У зв’язку з цим надаємо роз’яснення, виходячи із загальних норм податкового законодавства з питань, пов’язаних з оподаткуванням послуг з оренди, отриманих від нерезидента.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).
Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексу та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексу і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Частиною першою ст. 2 Закону України від 17.02.2022 № 2075-IX «Про хмарні послуги» (далі - Закон № 2075-IX) встановлено, що технологія забезпечення дистанційного доступу на вимогу користувача до хмарної інфраструктури через електронні комунікаційні мережі визначається як технологія хмарних обчислень;
хмара (хмарна інфраструктура) - сукупність динамічно розподілюваних та налаштовуваних хмарних ресурсів, що можуть бути оперативно надані користувачу хмарних послуг і вивільнені через глобальну та локальні мережі передачі даних;
хмарна послуга – послуга з надання хмарних ресурсів за допомогою технології хмарних обчислень;
хмарні ресурси – будь-які технічні та програмні засоби або інші компоненти інформаційної (автоматизованої) системи, доступ до яких забезпечують технології хмарних обчислень, зокрема процесорний час (обчислювальна потужність), місце у сховищах даних, обчислювальні мережі, бази даних і комп’ютерні програми.
Частиною другою ст. 3 Закону № 2075-IX визначено, що до хмарних послуг, зокрема, належить платформа як послуга – хмарна послуга, що полягає у наданні користувачу хмарних послуг доступу до інфраструктури та наборів комп’ютерних програм (операційних систем, системних комп’ютерних програм, програмних засобів для комп’ютерного програмування, програмних засобів управління базами даних) за допомогою технології хмарних обчислень.
Хостинг – це послуга надання дискового простору, підключення до мережі та інших ресурсів для розміщення фізичної інформації на сервері, що постійно перебуває в мережі. Поняття хостингу включає в себе широкий спектр послуг із використанням різного апаратного та програмного забезпечення.
Існують різні види хостингу, кожен з яких має свої особливості та призначений для певних потреб.
Основні види хостингу: віртуальний хостинг, віртуальний приватний сервер, виділений сервер та хмарний хостинг. Також існують види хостингу за форматом контенту.
Хостинг у вигляді виділеного серверу – це фізичний сервер, який надається в оренду одному клієнту.
Отже, залежно від обраного виду хостингу такі послуги можуть включати або послуги з оренди (послуги у вигляді виділеного сервера) або інформаційні послуги (хмарні, віртуальні, віртуально виділений хостинг).
Щодо питань 1 - 2.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.
Пунктами 186.2 – 186.4 ст. 186 Кодексу визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.
Місцем постачання послуг, зазначених у п. 186.3 ст. 186 Кодексу вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання, зокрема надання в оренду, лізинг рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів (п.п. «ґ» п. 186.3 ст. 186 Кодексу).
Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 ст. 186 Кодексу, є місце реєстрації постачальника (п. 186.4 ст. 186 Кодексу).
Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання зазначених у зверненні послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 198 та 201 Кодексу.
Відповідно до п. 187.8 ст. 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.
Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статях 180 і 208 Кодексу. Згідно з п. 180.2 ст. 180 Кодексу особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених ст. 2081 Кодексу.
Відповідно до пунктів 208.2 і 208.3 ст. 208 Кодексу отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 Кодексу, на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст.190 Кодексу.
Згідно з п. 190.2 ст. 190 Кодексу для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов’язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку.
Отже, отримувач послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, є податковим агентом такого нерезидента та, зокрема відповідальною особою у частині нарахування та сплати податку до бюджету за такою операцією.
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Якщо зазначені у зверненні послуги хостингу (надання виділеного серверу, фізичного обладнання, що знаходяться за межами митної території України) не належать до категорії електронних послуг (зокрема, хмарних послуг), то місце постачання таких послуг визначатиметься згідно з п.п. «ґ» п. 186.3 ст. 186 Кодексу, а саме таким місцем буде місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.
Водночас, оскільки отримувачем зазначених у зверненні послуг хостингу є Товариство, то операція нерезидента з постачання Товариству таких послуг підлягатиме оподаткуванню ПДВ.
Якщо за такою операцією першою подією є оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг, то податкові зобов’язання з ПДВ Товариству необхідно визначити на дату оформлення такого документа. Визначена договірна (контрактна) вартість таких послуг перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ.
Щодо питань 3 – 8
У разі якщо послуга хостингу передбачає оренду сервера, то п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів.
Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені у п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, які оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, встановлений п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Відповідно до п.п. «ґ» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, зокрема відносяться лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди.
Крім того, під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється, зокрема, інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).
Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Отже, у разі якщо зазначені у зверненні платежі, які здійснені за послуги хостингу є наданням доступу до платформи, серверу або іншого хмарного ресурсу, то такі платежі розцінюються як компенсація вартості послуг, отриманих від нерезидента, і не є об’єктом оподаткування згідно із п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
У разі якщо резидент України здійснює оплату за зазначені у зверненні послуги хостингу (надання виділеного серверу, фізичного обладнання, що знаходяться за межами митної території України), які не належать до категорії електронних послуг (зокрема, хмарних послуг) і розглядаються як оренда серверів, які належать нерезиденту і знаходяться за межами території України, то такі виплати не є доходом нерезидента з джерелом походження з України, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |