X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.08.2025 р. № 4460/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо порядку складання податкових накладних та формування податкового кредиту і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платником податку – бюджетною установою було отримано товари згідно з договором, умовами якого передбачено, що оплата за такі товари здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Оплата бюджетними коштами за такі товари була здійснена пізніше. Постачальником за операцією з постачання зазначених товарів було складено податкову накладну на дату першої події, визначеної відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

1) правомірності складання постачальником податкової накладної на дату першої події в описаній у зверненні ситуації;

2) права покупця на податковий кредит за вищезазначеною податковою накладною;

3) подальших дій покупця у ситуації, що склалася.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів,  пов'язаних  з обчисленням  і сплатою податків і зборів,  ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ встановлені статтею 187 ПКУ.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 ПКУ).

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

У податковій накладній зазначаються обов’язкові реквізити, визначені пунктом 201.1 статті 201 ПКУ, зокрема, дата складання податкової накладної.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ розрахунок коригування до податкової накладної складається, зокрема, у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 ПКУ.

Пунктом 198.1 статті 198 ПКУ передбачено, що до податкового кредиту відносяться, зокрема, суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів/послуг, необоротних активів.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту отримувачем товарів/послуг, є податкові накладні, отримані з ЄРПН (пункт 198.6 статті 198 ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Правомірність складання кожної конкретної податкової накладної за господарськими операціями платника податку може бути досліджена контролюючим органом в межах перевірок, що проводяться відповідно до норм ПКУ.

Водночас податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна бути складена постачальником на дату виникнення податкових зобов’язань за такою операцією. У разі, якщо оплата товарів/послуг здійснюється за рахунок бюджетних коштів, податкова накладна повинна бути складена на дату отримання таких бюджетних коштів на рахунок  постачальника.

Щодо питання 2

З урахуванням норм пункту 185.1 статті 185, статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 ПКУ податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися на дату виникнення податкових зобов’язань, визначену відповідно до статті 187 ПКУ. Показники такої податкової накладної повинні відповідати даним первинних (бухгалтерських) документів, складених за господарською операцією.

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм ПКУ та зареєстрованої в ЄРПН платником податку – постачальником товарів/послуг.

Податкова накладна, складена постачальником за операцією з постачання товарів/послуг, які  оплачуються за рахунок бюджетних коштів, на дату, відмінну від дати зарахування таких коштів на рахунок такого постачальника (яка є датою виникнення податкових зобовʼязань), є такою, що складена з порушенням норм ПКУ, не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію, а тому не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем.

Щодо питання 3

Якщо платником податку було складено податкову накладну на дату першої події, тоді як податкова накладна мала бути складена на дату, визначену пунктом 187.7 статті 187 ПКУ (якщо оплата була здійснена за рахунок бюджетних коштів), то платник податку – постачальник має скласти до такої податкової накладної розрахунок коригування з метою виправлення (виведення в нуль) її показників, а також скласти нову податкову накладну із зазначенням правильної дати виникнення податкових зобов’язань (дати отримання бюджетних коштів).

Пунктом 201.10 статті 201 ПКУ передбачено, що у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПКУ) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону № 996, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Врегулювання питань господарських правовідносин між суб’єктами господарювання (постачальником та покупцем) не належить до компетенції Державної податкової служби України.

Водночас будь-який платник податку (у тому числі постачальник, про якого йдеться у зверненні) у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації (зокрема, щодо дати складання податкової накладної) із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 ПКУ.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.