Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.08.2025 р. № 4470/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм статті 39 розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній (Country-by-Country report) (далі – Звіт CbC) платником податків – нерезидентом та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що входить до міжнародної групи компаній (далі – МГК), яка є провідним світовим постачальником електронних компонентів і послуг. Головною материнською компанією групи є компанія із місцезнаходженням у м. Фінікс, штат Аризона, Сполучених Штатах Америки (далі – США). Акції компанії перебувають в обігу на біржі NASDAQ, США. Господарська діяльність платника податків в Україні полягає у маркетинговій підтримці продажів продукції групи в Україні та наданні допоміжних послуг. Маркетингові та інші допоміжні послуги платник податків надає пов’язаній особі (далі – нерезидент), яка є податковим резидентом Федеративної Республіки Німеччина. За свої послуги платник податків отримує винагороду від нерезидента.

У 2024 році чистий дохід від реалізації продукції платника податків перевищив 10 мільйонів гривен. Сукупний консолідований дохід МГК у 2023 році перевищив еквівалент 750 мільйонів євро. Звіт CbC подає головна материнська компанія групи у США за своїм місцезнаходженням.

Платник податків зазначає, що оскільки його річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2024 податковий (звітний) рік не перевищив 150 мільйонів гривень, в нього відсутні контрольовані операції та відповідно відсутній обов’язок щодо подання звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь у МГК, а також складення та зберігання документації з трансфертного ціноутворення за 2024 податковий (звітний) рік.

У зв’язку з чим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

• чи поширюється на платника податків обов’язок щодо подання Звіту CbC, встановлений підпунктом 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу?

Підпунктом 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу передбачено, що платник податків – резидент України, що належить до МГК, у випадках, визначених цим підпунктом, зобов’язаний подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Звіт CbC в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Звіт CbC подається у разі, якщо сукупний консолідований дохід МГК, до якої входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному, розрахований згідно із стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія МГК (за відсутності інформації – відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку), дорівнює або перевищує відповідний показник мінімального розміру сукупного консолідованого доходу, визначений підпунктом 39.4.10² пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу, та за наявності однієї з таких обставин:

платник податків є материнською компанією МГК;

материнська компанія МГК уповноважує платника податків – резидента України на подання Звіту CbC до контролюючого органу;

відповідно до вимог законодавства юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК подання Звіту CbC від такої МГК не вимагається;

між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії МГК є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але не набрала чинності відповідна угода QCAA станом на дату закінчення фінансового року, за який згідно з підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу має бути поданий Звіт CbC щодо такої МГК;

між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії МГК є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але наявні факти системного невиконання відповідної угоди QCAA. Про наявність таких фактів (у тому числі виявлених на підставі повідомлення іноземної юрисдикції податкового резидентства уповноваженого учасника МГК про системне невиконання відповідної угоди QCAA, наданого компетентному органу України) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомляє платника податків – резидента України, який належить до МГК, материнська компанія якої є податковим резидентом такої іноземної юрисдикції. Зазначене повідомлення надсилається протягом 10 робочих днів з дня встановлення передбачених цим абзацом фактів у порядку, визначеному статтею 42 розділу II Кодексу. Якщо більше ніж один учасник такої МГК є платником податків – резидентом України, зазначене повідомлення надсилається одному з них за вибором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно з підпунктом 39.4.10² пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу для цілей подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній застосовуються такі показники мінімального розміру сукупного консолідованого доходу міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків:

еквівалент 750 мільйонів євро – для обставин, визначених абзацом третім підпункту 39.4.10 цього пункту;

еквівалент 750 мільйонів євро – для обставин, визначених абзацами четвертим – сьомим підпункту 39.4.10 цього пункту, але якщо законодавством іноземної юрисдикції податкового резидентства материнської компанії міжнародної групи компаній або уповноваженого учасника материнської компанії (у разі його призначення материнською компанією) визначено інший розмір сукупного консолідованого доходу міжнародної групи компаній, деномінований не в євро, який згідно із законодавством такої іноземної юрисдикції застосовується для цілей подання Звіту CbC (за наявності такого законодавства), граничним розміром для обставин подання Звіту CbC, визначених абзацами четвертим – сьомим підпункту 39.4.10 цього пункту, вважається такий інший розмір.

Пунктом 53 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлено, зокрема, що норми абзаців четвертого – сьомого підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу щодо подання платниками податків Звіту CbC – вперше застосовуються щодо фінансового року, який розпочинається у період з 1 січня до 31 грудня року, в якому Багатостороння угода CbC набрала чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією – стороною Багатосторонньої угоди CbC, яка є партнером України щодо автоматичного обміну інформацією. Відповідні Звіти за наявності підстав, визначених абзацами четвертим – сьомим підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу, подаються з дотриманням строку подання Звіту CbC, визначеного підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.10³ пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу Угода QCAA (для цілей статті 39 Кодексу) – угода, укладена між компетентними органами України та іноземної юрисдикції, які є сторонами чинного міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, яка передбачає автоматичний обмін Звітами CbC між Україною і такою іноземною юрисдикцією (Qualifying Competent Authority Agreement), у тому числі Багатостороння угода CbC.

Державна податкова служба України, як компетентний орган України, приєдналася 03.11.2022 до Багатосторонньої угоди CbC, яка набрала чинності 04.07.2024 та включена до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Конвенція між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей підписана 04 березня 1994 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 26 травня 1995 року № 180/95-ВР), набула чинності 05 червня 2000 року.

На даний час тривають заходи направлені на здійснення внутрішньодержавних процедур, необхідних для підписання Двосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін міждержавними звітами (Bilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports) між Україною та Сполученими Штатами Америки (далі – Двостороння угода BCAA CbC), з урахуванням затверджених Глобальним форумом ОЕСР результатів оцінки ДПС стосовно дотримання конфіденційності і захисту інформації у процесі автоматичного обміну Звітами.

Враховуючи, що підпунктом 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу не встановлено обмеження щодо подання Звіту CbC для платників податків, які не здійснювали контрольовані операції, та  зважаючи на те, що між Україною та юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії МГК – США, є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але не набрала чинності відповідна угода QCAA (зокрема, Двостороння угода BCAA CbC) станом на дату закінчення фінансового року, за який згідно з підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу має бути поданий Звіт CbC щодо такої МГК, то відповідно до абзацу шостого підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І та пункту 53 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу у платника податків – резидента України, який є учасником відповідної МГК, виникає обов’язок стосовно подання Звіту CbC щодо такої МГК за фінансовий рік, який розпочався у період з 1 січня до 31 грудня 2024 року.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).