Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо оподаткування податком на прибуток операцій, пов’язаних з викупом за номінальною вартістю частки учасника у статутному капіталі юридичної особи та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, ТОВ планує прийняти рішення про придбання частки учасника (юридичної особи, резидента) у власному статутному капіталі без його зменшення на розмір такої частки.
У зв’язку з викладеним, ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
Щодо питання 1 – 3
Відповідно до частини першої, другої, четвертої ст. 25 Закону України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (зі змінами) (далі – Закон № 2275-VIII) товариство має право придбавати частки у власному статутному капіталі без його зменшення на розмір такої частки лише за умови, що на день такого придбання товариство сформує резервний капітал у розмірі ціни придбання викупленої частки, який не може використовуватися для здійснення виплат на користь учасників такого товариства.
Відплатний договір про набуття товариством частки у власному статутному капіталі укладається лише за одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
У разі придбання частки (частини частки) учасника самим товариством без зменшення статутного капіталу товариства воно зобов’язане здійснити відчуження такої частки відплатно не пізніше ніж через один рік з дня придбання частки (частини частки), якщо інший строк не встановлено статутом товариства. Відповідне положення може бути внесене до статуту товариства, змінене або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства.
Згідно з п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:
платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);
суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 цього Кодексу (п.п. 57.11.1 п. 57.11 ст. 57 Кодексу).
Відповідно до п.п. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 Кодексу крім випадків, передбачених п.п. 57.11.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Отже, у разі, прийняття рішення про виплату дивідендів юридичною особою – резидентом на користь її учасника (резидента) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини) така виплата вважається виплатою дивідендів, для цілей сплати авансового внеску відповідно до п.п. 57.11.1 п. 57.11 ст. 57 Кодексу.
Водночас зазначаємо, що операції з формування резервного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку юридичної особи та викупу частки у власному статутному капіталі ТОВ в учасника ТОВ за номінальною вартістю, відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування на підставі належним чином оформлених первинних документів.
Щодо питання 4
Відповідно до частини першої ст. 13 Закону № 2275-VIII вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.
Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (частина третя ст. 13 Закону № 2275-VIII).
Учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників(частина перша ст. 18 Закону № 2275-VIII).
Додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка (частина четверта ст. 18 Закону № 2275-VIII) .
Додаткові вклади можуть вноситися шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між товариством та учасником та/або третьою особою (частина п’ята ст. 18 Закону № 2275-VIII).
Відповідно до п.п. 4 п. 2 ст. 30 Закону № 2275-VIII до компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника.
Отже, для цілей оподаткування з податку на прибуток форма внеску часток учасниками у статутний капітал ТОВ та викупі таких часток в учасників ТОВ повинна мати грошову оцінку незалежно від форми внесення чи викупу таких часток.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |