Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.08.2025 р. № 4484/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні згідно з наказом одного із військових формувань, до Фонду відрядженні військовослужбовці з призначенням на посади, згідно штатного розпису, для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки, із залишенням на військовій службі в цьому військовому формуванні.

Окрім того, планується, що військовослужбовці, відряджені до Фонду будуть передані в оперативне підпорядкування Збройним Силам або іншим складовим сил безпеки та сил оборони, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, або здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресіею Російської Федерації проти України. Таким військовослужбовцям виплачуються додаткова винагорода, одноразова винагорода, одноразова грошова допомога, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі – винагорода).

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. До якого бюджету Фонд повинен перерахувати податок на доходи фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, відряджених до Фонду?

2. До якого бюджету Фонд повинен перерахувати податок на доходи фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення та винагороди військовослужбовців при подальшому переведенні цих військовослужбовців, у складі окремого підрозділу, в оперативне підпорядкування Збройним Силам або іншим складовим сил безпеки та сил оборони України?

3. Який механізм нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору, що утримується з грошового забезпечення та винагороди військовослужбовців та чи має Фонд здійснювати грошову компенсацію податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення та винагороди військовослужбовців?

4. Як відображати такі нараховані виплати військовослужбовцям та грошову компенсацію податку з доходів фізичних осіб в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, та за яким кодом ознаки доходів?

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій» (далі – Постанова № 104) встановлено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, особового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби.

При цьому грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відрядженні, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби.

Крім того наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі – Порядок № 260).

Відповідно до п. 8 Порядку № 260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).

Одночасно, абзацом другим п. 4 Порядку фінансового забезпечення діяльності військових адміністрацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2022 року № 397 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09 травня 2025 року № 535), встановлено, що військовослужбовцям військових формувань, утворених відповідно до законів, особам рядового і начальницького складу правоохоронних органів, служби цивільного захисту, що відряджені до військових адміністрацій (далі – військовослужбовці), виплачується грошове забезпечення виходячи із посадових окладів за посадами, займаними зазначеними особами у військових адміністраціях, до яких вони відряджені, інших виплат у розмірах і на умовах, що установлені для відповідних працівників таких органів, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців військових формувань, утворених відповідно до законів, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, служби цивільного захисту.

Щодо першого – третього питань

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні регулюються Кодексом, розділом ІV якого встановлено порядок оподаткування доходів фізичних осіб.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу визначено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено ст. 168 Кодексу.

Так, податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету передбачено ст. 168 Кодексу, відповідно до п.п. 168.4.1 п. 168.4 якої податок на доходи фізичних осіб, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до відповідних бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України (далі – БКУ).

Частиною другою ст. 64 БКУ встановлено, що податок на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного абзацами п’ятим і шостим цієї частини статті), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Згідно з п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 Кодексу такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі – відокремлений підрозділ).

У разі прийняття рішення про створення відокремленого підрозділу юридична особа повідомляє про це контролюючі органи за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням таких новостворених підрозділів у встановленому порядку.

Відповідно до п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Кодексу суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених Кодексом, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості) (п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Кодексу).

Разом з тим відповідно до п. 168.5 ст. 168 Кодексу суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі – Постанова № 44), який визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) органів внутрішніх справ, органів та установ виконання покарань, МНС, податкової міліції (далі – військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу) у зв'язку з виконанням ними обов'язків несення служби.

Пунктом 2 Порядку № 44 встановлено, що щомісячна грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби (далі – грошова компенсація), виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця або є особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, МНС, податкової міліції.

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу здійснюється за рахунок бюджетних призначень на оплату праці загального та спеціального фондів державного бюджету на утримання Міноборони, інших військових формувань та правоохоронних органів, створених відповідно до законів України, а також органів виконавчої влади та цивільних установ, до яких відряджені в установленому порядку військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних ними у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (п. 3 Порядку № 44).

При цьому виплата щомісячної грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу (п. 7 Порядку № 44).

Враховуючи положення вищезазначених нормативно-правових актів, та оскільки виплата доходу відряджених військовослужбовців здійснюється за рахунок бюджетів територіальних громад, то податковий агент, повинен перерахувати податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.

При цьому, виплата грошової компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення військовослужбовця, відрядженого в установленому порядку до органів виконавчої влади, здійснюється виключно за рахунок бюджетних призначень на оплату праці загального та спеціального фондів державного бюджету на утримання зазначених органів виконавчої влади. Тобто виплата вказаної компенсації за рахунок коштів місцевого бюджету (коштів громади) положеннями Порядку № 44 не передбачено.

Щодо четвертого питання

Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст.176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, із змінами, затверджені форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку (далі – Порядок).

Відповідно до п. 4 розділу IV Порядку в додатку 4 до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розділу 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у Додатку 2 до Порядку:

сума грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями відображається податковим агентом – під ознакою доходу «185».

Одночасно наголошуємо, що відповідно до п. 7.3 ст. 7 Кодексу будь-які питання щодо оподаткування регулюються Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.