Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.08.2025 р. № 4497/ІПК/20-40-24-07-05

Головне управління ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС) за результатами розгляду звернення фізичної особи на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм податкового законодавства, яке надійшло в електронній формі на офіційну скриньку ГУ ДПС та керуючись статтею 52 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ), з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє.

Платник податків повідомив, що йому ГУ ДПС було нараховано податкове зобов’язання за 2022 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначене податковими повідомленнями – рішеннями від  №        .

21.05.2025 року платник звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування вказаних повідомлень – рішень.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 року відкрито спрощене провадження у справі        №            .

11.06.2025 року від ГУ ДПС надійшов відзив на позовну заяву. Ознаомившись з відзивом, платник вважає за необхідне добровільно виконати податкові зобов’язання, нараховані вищевказаними податковими повідомленнями – рішеннями та подати заяву про відмову від позову.

Отже платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи будуть нараховані штрафні санкції відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПКУ у разі відмови від позову у справі         №         та добровільного виконання податкових зобов’язань за вищезазначеними податковими повідомленнями – рішеннями?
2. Якщо так, надати інформацію щодо розміру та повного розрахунку суми, яка підлягає сплаті за податкове зобов’язання за 2022 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за вищезазначеними податковими повідомленнями – рішеннями станом на день розгляду вказаної заяви.

Щодо першого та другого питань

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податкове зобов'язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим ПКУ та/або Митним кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податкове повідомлення-рішення – це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених ПКУ та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний, зокрема самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПКУ).

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (підпункт 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПКУ).

Так, ГУ ДПС в автоматичному режимі були винесені податкові повідомлення – рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від        №          , які вручені платнику 26.02.2025 року.

Отже, граничний строк сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначеного вищезазначеними податковими повідомленнями – рішеннями - 27.04.2025 року.

Проте, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 ПКУ).

Відповідно до пункту 56.15 статті 56 ПКУ скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 статті 56 ПКУ, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні - рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (підпункт 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПКУ).

Відповідно до абзацу четвертого пункту 56.18 статті 56 ПКУ при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПКУ у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Платником відповідно до статті 56 ПКУ була подана до ДПС України скарга на податкові повідомлення – рішення від      №       .

За результатами розгляду скарги платника ДПС України податкові повідомлення – рішення від       №       залишені без змін.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 року відкрито спрощене провадження у справі           №      щодо оскарження податкових повідомлень – рішень від      №          .

Статтею 189 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV (зі змінами) (далі – КАСУ) передбачено, зокрема, що позивач може відмовитися від позову, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 статті 240 КАСУ суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.

Відповідно до статті 255 КАСУ визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 КАСУ Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАСУ.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Статтею 129¹ Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Станом на теперішній час суми нарахованого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідно до вищезазначених податкових повідомлень – рішень є неузгодженими, оскільки триває процедура судового оскарження.

Порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання визначено статтею 124 ПКУ.

Так, відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пунту 124.2 статті 124 ПКУ діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1¹ статті 124 ПКУ вчинені умисно, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.

Відповідо до пункту 124.3 статті 124 діяння, передбачені пунктом 124.2 статті 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.

Крім того статтею 129 ПКУ передбачено нарахування пені контролюючим органом.

Так, пунктом 129.1 статті 129 ПКУ встановлено, що нарахування пені розпочинається, зокрема при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ (підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, грошове зобов’язання вважається узгодженим з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, нарахування (ненарахування) штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання по зазначеним у зверненні податковим повідомлення – рішенням буде залежати від дати набрання судовим рішенням законної сили та дати погашення таких податкових зобов’язань.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.