Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податку повідомляє, що відповідно до п. 3 Положення про Національну службу здоров’я України (далі – НСЗУ), яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101, одним з основних завдань НСЗУ є виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій. На виконання цього завдання, відповідно до п. п. 4 п. 4 Положення НСЗУ, зокрема, укладає, змінює та припиняє договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, відповідно до Порядку укладення, зміни та припинення договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 410.
У зв’язку з чим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:
Чи може фізична особа – підприємець платник єдиного податку другої групи укласти договір з НСЗУ та отримувати від НСЗУ оплату за медичні послуги на свій розрахунковий рахунок?
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Водночас п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу встановлено, що фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, мають право обрати другу групу.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Пунктом 291.5 ст. 291 Кодексу встановлено перелік видів діяльності, за умови провадження яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку.
Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом фізичної особи підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3
ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою ізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Крім того, перелік доходів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку визначено п. 292.11 ст. 292 Кодексу. Так, відповідно до п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 Кодексу до складу доходу не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм.
Державні фінансові гарантії надання необхідних пацієнтам послуг з медичного обслуговування (медичних послуг) та лікарських засобів належної якості, реімбурсації лікарських засобів та медичних виробів (включаючи допоміжні засоби) за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій визначені Законом України від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (зі змінами) (далі – Закон № 2168).
Відповідно до ст. 8 Закону № 2168 договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій укладається між Уповноваженим органом та закладом охорони здоров’я незалежно від форми власності чи фізичною особою – підприємцем, яка в установленому законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що відповідають встановленим Кабінетом Міністрів України вимогам до надавача медичних послуг за програмою медичних гарантій, та має відповідати умовам закупівлі, специфікаціям до медичних послуг, а також враховувати визначений у програмі медичних гарантій обсяг забезпечення медичними послугами відповідно до потреб у межах кожного госпітального округу.
Порядок укладення, зміни та припинення договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій та типову форму договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 410 «Про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій».
Відповідно до умов цього договору надавач зобов’язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов’язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів.
Враховуючи зазначене, оскільки кошти, які надходять фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку (другої групи) на підставі укладеного договору про медичне обслуговування населення, що не порушує умов перебування платника єдиного податку на другій групі, фактично є оплатою наданих таким платником послуг і не мають цільового призначення, тобто кошти можуть бути використані платником податків на будь-які інші цілі (наприклад, на оплату оренди приміщення, виплату заробітної плати найманим працівникам, оплату комунальних послуг, тощо), то з метою оподаткування сума отриманих коштів включається до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку та оподатковується єдиним податком відповідно до положень розділу XIV Кодексу.
При цьому до доходу платника єдиного податку включається уся сума коштів, отримана таким платником протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та / або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі без вирахування будь-яких витрат.
Порядок відкриття надавачам платіжних послуг фізичним особам – підприємцям, визначений Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29липня 2022 року № 162 (далі – Інструкція № 162).
Фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб (п. 10 розділу 1 Інструкції № 162).
Згідно з п. 24 розділу 1 Інструкції № 162 за поточними рахунками, що відкриваються банками клієнтам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
За платіжними рахунками, що відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг користувачам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, з урахуванням особливостей, визначених Законом № 1591 та в п. 24 розділу I Інструкції № 162.
Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб –резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов'язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Водночас контроль за дотриманням учасниками платіжного ринку законів України та нормативно-правових актів Національного банку України, що регламентують порядок проведення платіжних операцій, та застосування відповідних заходів впливу, передбачених законодавством, здійснює Національний банк України (ст. 77 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги»).
Таким чином, з питання щодо використання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку поточного рахунку, відкритого для здійснення підприємницької діяльності, для отримання коштів від НЗСУ на підставі укладеного договору, доцільно звернутися до Національного банку України.
Відповідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |