Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.08.2025 р. № 4508/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні та реєстраційній картці проєкту (програми) міжнародної технічної допомоги (далі – МТД), наведеній у такому зверненні, Товариство є одним з трьох виконавців проєкту МТД відповідно до контрактної угоди, укладеної Товариством з одним з двох реципієнтів проєкту МТД та погодженої Північною екологічною фінансовою корпорацією (далі – НЕФКО). Такою контрактною угодою припинено дію договору про організацію співпраці та створення об’єднання (далі – договір СПКА),  співробітництво у рамках якого ведеться у формі окремих договорів між сторонами (договорами підряду). Товариством укладено договір на виконання робіт у межах проєкту МТД та за кошти МТД з іншим виконавцем такого проєкту та надано інформаційне підтвердження придбання товарів, робіт і послуг у пільговому режимі за кошти МТД за проєктом (програмою) (далі – Інформаційне підтвердження), в якому зазначено інформацію щодо іншого виконавця як про субпідрядника.

Проєкт МТД реалізується відповідно до Рамкової угоди між Урядом України і Комісією Європейських Співтовариств (далі – Рамкова Угода), ратифікованої Законом України від 03 вересня 2008 року № 360-VI, та Рамкової угоди між Урядом України та Північною екологічною фінансовою корпорацією від 17 вересня 2009 року (далі −  Рамкова угода з НЕФКО), ратифікованої Законом України від 21 вересня 2010 року № 2533-VI.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. чи звільняються від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ операції Товариства з постачання послуг, замовником яких є реципієнт проєкту МТД;
2. чи відносяться до складу податкового кредиту суми ПДВ, нараховані/сплачені Товариством при здійсненні операцій з придбання/виготовлення товарів/послуг у інших платників ПДВ з метою наступного їх постачання за операціями з постачання послуг, що фінансуються за рахунок коштів МТД;
3. чи звільняються від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ операції Товариства з постачання послуг, замовником яких є підрядники реципієнтів або підрядники виконавців проєкту МТД;
4. чи зобов’язані підрядники реципієнтів подавати органові ДПС Інформаційне підтвердження; якщо так, то в якому порядку та обсязі;
5. чи зобов’язані підрядники виконавців подавати органові ДПС Інформаційне підтвердження; якщо так, то в якому порядку та обсязі;
6. чи підлягає обліку у податковому органі згідно зі статтею 64 глави 69 розділу ІІ ПКУ договір СПКА, на який не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені ПКУ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 розділу І ПКУ податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 статті 30 розділу І ПКУ.

Пунктами 3.1 та 3.2 статті 3 розділу І ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно зі статтею 3 Рамкової угоди заходи, які фінансуються в цілому або частково коштом Європейського Співтовариства (далі − Співтовариство), не обкладаються податками, митними зборами або іншими стягненнями аналогічного характеру.

Рамкова угода застосовується також до всіх заходів, фінансованих Співтовариством, які за їхнім характером не охоплені окремою угодою про фінансування (пункт 1.3 статті 1 Рамкової угоди).

Відповідно до статті 1 Рамкової угоди з НЕФКО:

«Проект» означає будь-який екологічний інвестиційний проект, у тому числі енергозберігаючі проекти, але не обмежуючися ними, який НЕФКО фінансує безпосередньо або через посередника у формі інвестицій у капітал, позик (кредитів) чи грантів та який відповідає таким критеріям:

i) він упроваджується на території України, або

ii) його фінансування НЕФКО здійснює на території України, або

iii) він призначений Бенефіціару в Україні;

на фінансування якого НЕФКО погоджується після дати набрання цією Угодою чинності або з огляду на чіткі очікування її виконання або набрання нею чинності;

«Податок» означає будь-який податок, збір (обов’язковий платіж), як загальнодержавний, так і місцевий, незалежно від того, чи він застосовується на території України на момент підписання цієї Угоди, чи його було введено в дію після цього.

Відповідно до статті 3 Рамкової угоди з НЕФКО відсотки та всі інші платежі, які належать НЕФКО й виникають унаслідок Проектів і фінансової діяльності, передбаченої цією Угодою, а також активи та доходи НЕФКО, пов’язані з такою фінансовою діяльністю й Проектами, звільняються від оподаткування.

Статтею 5 Рамкової угоди з НЕФКО встановлено, що Українська Сторона забезпечує таке: Проекти, що фінансуються відповідно до Рамкової угоди з НЕФКО, а також договори, укладені для їхнього виконання, користуються стосовно фіскальних, митних та інших питань режимом, не менш сприятливим, ніж той, який надається проектам або договорам, що фінансуються будь-якими іншими міжнародними фінансовими організаціями, або ніж той, що надається резидентам України, залежно від того, який режим є найбільш сприятливим.

Відповідно до пункту 2 Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» зі змінами (далі – Порядок № 153) виконавцем проєкту є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі; субпідрядником – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми); реципієнтом – резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проєктом (програмою).

Проєкти (програми) підлягають обов’язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України (пункти 11, 12 Порядку № 153).

Для державної реєстрації проєктів (програм) реципієнт (реципієнти) та партнер по розвитку або уповноважена партнером по розвитку особа подають в Секретаріат Кабінету Міністрів України в електронному та паперовому вигляді документи, вказані у пункті 14 Порядку № 153.

Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, Інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» – «в» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, ввезення товарів на митну територію України.

Відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема, для операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 роздiлу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ) (підпункт «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Правила статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються в разі проведення операцій, зокрема, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ (пункт 199.6 статті 196 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 та 3

Порядок застосування податкових пільг з ПДВ при наданні МТД, які визначені міжнародними угодами, регулюються пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ. Механізм реалізації такої пільги регламентований Порядком № 153. Підставою для застосування податкової пільги у межах реалізації проєкту МТД є реєстраційна картка проєкту (програми), оформлена згідно з Порядком № 153.

У разі дотримання Товариством  умов для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, передбачених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, ПКУ, Порядком № 153, операції з постачання таким платником товарів/послуг (робіт), зазначених у плані закупівлі проєкту МТД та у межах граничної суми коштів МТД, передбаченої у плані закупівлі, відповідно до контрактної угоди, укладеної з реципієнтом проєкту МТД,  будуть звільнятися від оподаткування ПДВ.

У разі залучення виконавцем (у тому числі Товариством) та/або субпідрядником проєкту МТД контрагентів – платників ПДВ для постачання товарів/послуг у рамках проєкту МТД такий виконавець та/або субпідрядник повинен щомісяця до 20 числа скласти та надати в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, Інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153, де зазначити реквізити контрагентів – постачальників (найменування, код, місцезнаходження) та суму постачання, що підлягає пільговому оподаткуванню / звільненню від оподаткування ПДВ.

Щодо питання 2

Загальне правило формування податкового кредиту передбачає включення до складу податкового кредиту усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг (у тому числі при їх придбанні з метою наступного постачання за операціями з постачання послуг, що фінансуються за рахунок коштів МТД), незалежно від того, для використання в яких операціях придбані такі товари/послуги.

При цьому право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів/послуг (у тому числі Товариства) на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником податку – постачальником товарів/послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг. Показники податкової накладної мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

При реалізації товарів/послуг у межах виконання проєкту МТД, звільнення від оподаткування ПДВ яких передбачено пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, податкові зобов'язання з ПДВ на підставі пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ не нараховуються.

Щодо питань 4 – 5

У разі якщо підрядник реципієнтів (або виконавців) має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом та забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому, а також самостійно проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми), то виходячи з понять, визначених пунктом 2 Порядку № 153, він буде вважатися субпідрядником проєкту МТД. Якщо такий підрядник здійснює придбання товарів/послуг, зазначених у плані закупівлі проєкту, у інших платників ПДВ – постачальників, то в такому разі він як субпідрядник повинен щомісяця до 20 числа скласти та надати в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, Інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153, де зазначити реквізити контрагентів – постачальників (найменування, код, місцезнаходження) та суму постачання, що підлягає пільговому оподаткуванню / звільненню від оподаткування ПДВ.

 Якщо підрядник реципієнтів (або виконавців) не є субпідрядником у розумінні положень Порядку № 153, то пільга з оподаткування у його постачальників не застосовується, Інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153 не подається.

Щодо питання 6

Взаємовідносини, що виникають при здійсненні спільної діяльності, регламентуються главою 77 Цивільного кодексу України.

Підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Згідно з пунктом 64.6 статті 64 глави 6 розділу ІІ ПКУ на обліку у контролюючих органах повинні перебувати договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені ПКУ.

Взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття  на облік учасника договору про спільну діяльність як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.

На сьогодні ПКУ для договорів про спільну діяльність встановлено особливості оподаткування з податку на додану вартість, акцизного податку  з реалізації  пального та спирту етилового та рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І, пункт 180.1 статті 180, пункт 212.1 статті 212 та пункт 252.1 статті 252 розділу V ПКУ).

На обліку у контролюючих органах не повинні перебувати договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені ПКУ. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.

Таким чином, у контролюючих органах обліковуються лише ті договори про спільну діяльність, за якими провадиться спільна господарська діяльність щодо операцій з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість згідно з розділом V ПКУ, або щодо операцій з реалізації пального та спирту етилового, які підлягають оподаткуванню згідно з розділом VI ПКУ, та щодо яких подані заяви для взяття на облік в контролюючих органах.

Процедури взяття на облік у контролюючих органах договорів про спільну діяльність визначені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі - Порядок № 1588).

Згідно з Порядком № 1588 уповноважена особа – особа, яка веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи. Підставою для взяття на облік договору є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником податку на додану вартість або платником акцизного податку уповноваженої особи та отримання документів, визначених пунктом 4.6 розділу IV Порядку № 1588.

Виходячи з норм пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ платником податку на додану вартість в обов’язковому порядку має бути зареєстрована уповноважена особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг (пов’язаних із виконанням договору), що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).

Якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку на додану вартість, така реєстрація здійснюється за її заявою (пункт 182.1 статті 182 розділу V ПКУ).

Договір про спільну діяльність є один із видів договорів СПКА. Договір про спільну діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. Договір підряду не є договором про спільну діяльність. Законодавство допускає укладання змішаних договорів.

Оскільки договір СПКА не додано до звернення, відсутня можливість визначити чи має договір СПКА ознаки договору про спільну діяльність.

Якщо має місце договір про спільну діяльність, то таке об'єднання підлягає реєстрації платником податку на додану вартість у разі досягнення обсягу оподатковуваних операцій, визначених пунктом 181.1 статті 181 розділу V ПКУ.

Додатково ДПС інформує, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).