Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.08.2025 р. № 4549/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення  платника податків щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань складання Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що він здійснив господарську операцію з нерезидентом – юридичною особою (Республіка Польша) (далі – Нерезидент). Суть операції полягала у внесенні платником податків частки до статутного капіталу Нерезиденту вигляді основних засобів.

Також, платник податків зазначив про володіння ним більшістю корпоративних прав у статутному капіталі  Нерезидента, що відповідно до вимог підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу, свідчить про пов’язаність осіб.

Практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації полягає у необхідності формування чіткого розуміння обсягу податкових зобов’язань, що виникають як наслідок наведеної ситуації.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Яким чином у Звіті слід відображати операцію з внесення основних засобів до статутного капіталу іншої юридичної особи, якщо така операція:

- здійснюється між пов’язаними особами;

- не передбачає грошового доходу, але має оцінку незалежного експерта;

- визначається контрольованою операцією відповідно до вимог підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу?

2. Які саме поля Звіту підлягають заповненню у цьому випадку (зокрема: ознака операції, метод трансферного ціноутворення, тип документа, розрахункова база тощо)?

3. Чи вважається така операція операцією купівлі-продажу або передачею майна, та який метод трансферного ціноутворення слід застосовувати в даному випадку відповідно до вимог статті 39 розділу I Кодексу?

4. Які документи (контракти, акти, оцінка, протоколи тощо) доцільно вказувати як підтверджуючі документи у таблиці додатку ТЦ до Звіту?

5. Чи впливає на порядок заповнення Звіту той факт, що підприємство не отримує грошової компенсації за передані основні засоби, а натомість збільшує свою частку в статутному фонді юридичної особи?

Щодо питань 1– 2

Підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу передбачено, що  платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, Звіт.

Форма та Порядок заповнення Звіту затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 року № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (із змінами) (далі – Порядок).

Усі графи Звіту, які містить показники підлягають обов’язковому заповненню.

Відповідно до пункту 7 розділу IV Порядку, у графі 2 наводиться код найменування операції відповідно до додатка 3 до Порядку. У разі виконання операції, код якої не визначено у додатку 3 до цього Порядку, проставляється код 036 – «інші операції, які не підпадають під коди 001 – 035».

Зважаючи, що додатком 3 до Порядку не визначений окремий код для операцій з внесення основних засобів до статутного капіталу іншої юридичної особи, такі операції відображаються за кодом «036».

Пунктом 8 розділу IV Порядку передбачено, що у графі 3 зазначається код типу предмета операції відповідно до додатка 4 до Порядку, згідно якого, зокрема, необхідно вказати один із кодів щодо:

інших товарних операцій – код «201»;

операцій з сировинними товарами – код «209».

Відповідно до пункту 10 розділу IV Порядку у графі 5 зазначається код товару (у 10-значному числовому форматі) відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) у разі здійснення зовнішньоекономічної операції із товарами. В іншому разі у графі проставляється «0».

Відповідно до пункту 11 розділу IV Порядку у графі 6 зазначається код послуги відповідно до Класифікації зовнішньоекономічних послуг (КЗЕП), затвердженої наказом Державної служби статистики України від 27 лютого 2013 року № 69, зі змінами, у разі здійснення зовнішньої торгівлі послугами. В іншому разі у графі проставляється «0».

Відповідно до пункту 25 розділу IV Порядку у графі 21 зазначається код методу встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» відповідно до додатка 6 до Порядку.

У графі 21 код «307» використовується тільки за умов встановлення платником податків відповідності умов контрольованих операцій з сировинними товарами (з переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України) принципу «витягнутої руки», що здійснюється платниками податків з урахуванням вимог відповідних порядків, затверджених наказом Міністерства фінансів України згідно з підпунктом 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 розділу I Кодексу.

У разі застосування комбінації декількох методів через кому та пробіл («, ») може бути вказано коди декількох методів.

Щодо питання 3

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 розділу ІІ Кодексу за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 розділу ІІ  Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Підпунктом 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація, це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Питання щодо кваліфікації господарської операції та віднесення її до купівлі-продажу або передачі майна, а також вибору методу трансферного ціноутворення, який слід застосовувати може бути вирішено у межах податкового контролю за результатами оцінки первинних документів.

Разом з тим, повідомляємо про таке.

Відповідно до підпункту 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно, зокрема, прямі інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою.

Підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу визначено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, відповідно до підпункту «а», це господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту.

Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення відповідно до підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно:

ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

Згідно з підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує       10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.2.1.9 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу встановлено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей підпункту 39.2.1.7 цього підпункту обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Таким чином, у разі якщо господарські операції здійснені платником податків із нерезидентом впливають на фінансовий результат до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку та відповідно на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, та за умови відповідності таких операцій критеріям, встановленим підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.4, 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, такі операції визнаватимуться контрольованими.

Методи встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначено пунктом 39.3 статті 39 розділу I Кодексу.

Відповідно до підпункту 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 розділу I Кодексу встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» здійснюється за одним із таких методів:

39.3.1.1. порівняльної неконтрольованої ціни;

39.3.1.2. ціни перепродажу;

39.3.1.3. «витрати плюс»;

39.3.1.4. чистого прибутку;

39.3.1.5. розподілення прибутку.

Підпунктом 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 розділу I Кодексу визначено критерії використання методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».

Згідно з підпунктом 39.3.2.1 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 розділу I Кодексу відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення контрольованої операції, крім випадків, коли Кодексом визначені вимоги щодо обов’язковості застосування конкретного методу встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» для контрольованих операцій певного виду.

Найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення обирається з урахуванням таких критеріїв:

доцільності обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків);

наявності повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу та/або методів трансфертного ціноутворення;

ступеня зіставності між контрольованими і неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань зіставності, якщо такі застосовуються, які можуть використовуватися для усунення розбіжностей між такими операціями.

Платник податку з урахуванням зазначених критеріїв використовує будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, однак у разі, якщо існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.

У разі якщо з урахуванням таких критеріїв метод ціни перепродажу або метод «витрати плюс» та метод чистого прибутку або розподілення прибутку можуть застосовуватися платником податку з однаковою надійністю, застосовується метод ціни перепродажу або метод «витрати плюс».

Платник податку може не застосовувати більше одного методу для визначення того, чи відповідають умови контрольованої операції принципу «витягнутої руки».

Якщо платник податків використав метод, що відповідає положенням цієї статті, встановлення контролюючим органом відповідності умов контрольованих операцій платника податків принципу «витягнутої руки» базується на тому методі трансфертного ціноутворення, який застосовується платником податків, за винятком випадків, якщо контролюючий орган обґрунтує, що метод, який застосовується платником податків, не є найбільш доцільним.

Враховуючи викладене, вибір найбільш доцільного методу трансфертного ціноутворення залежить від критеріїв, встановлених підпунктом 39.3.2.1 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 розділу I Кодексу, який повинен ґрунтуватися на аналізі фактів та обставин кожної конкретної операції, що дає платнику податків найбільш достовірний результат.

Щодо питання 4

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (із змінами) (далі – Декларація).

Додаток ТЦ «Самостійне коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань платника податку» до Декларації (далі – Додаток ТЦ) подається платником податку у разі проведення  самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань, яке здійснюється відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 розділу І Кодексу.

Інформація в Додатку ТЦ відображається на підставі даних бухгалтерського обліку, відповідно до первинних документів щодо господарської операції та формується відповідно до Порядку.

Щодо питання 5

Відповідно до підпункту 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Підпунктом 14.1.49  пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу визначено, що  дивіденди –  платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Абзацом сьомим підпункту 14.1.49  пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також: виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

Підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 розділу III Кодексу передбачено, що резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

У разі якщо резидент (крім платників єдиного податку четвертої групи) здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому шостому підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу, у сумі, що перевищує суму, що відповідає принципу «витягнутої руки», або виплачує інші доходи, прирівняні згідно з цим Кодексом до дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відсотків (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.

Таким чином, показники Звіту формуються з урахуванням фінансового результату до оподаткування, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, який  впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).