Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.08.2025 р. № 4550/ІПК/20-40-24-07-04

Головне управління ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС) за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм податкового законодавства, яке надійшло в електронній формі через електронний кабінет, та керуючись статтею 52 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами) (далі – ПКУ), з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє.

Платник податку у зверненні повідомив, відповідно до статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (зі змінами) (далі – Кодекс), арбітражний керуючий здійснює свої повноваження за грошову винагороду, джерела якої можуть включати: кошти, авансовані кредиторами або боржником, шляхом внесення їх на депозит господарського суду; кошти отримані від реалізації майна, а також спеціальний фонд, створений кредиторами. Зазначеною статтею передбачено, що право на отримання основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній  день кожного календарного місяця виконання ним відповідних повноважень. Тобто чинне законодавство не передбачає сплачувати винакогору як аванс – вона виплачується після  факту виконання арбітражним керукючим  своїх обов’язків упродовж місяця.

Водночас на практиці трапляється,  що авансових коштів з боку кредиторів або боржника недостатньо для  покриття усіх витрат арбітражного керуючого, включаючи його винагороду. У таких випадках арбітражний керуючий  змушений нести витрати, пов’язані з незалежною професійною діяльністю, за рахунок особистих коштів, одержаних у кредит або зароблених у межах іншої діяльності. До моменту отримання винагороди арбітражний керуючий зобов’язаний виконувати вимоги законодавства, а саме: своєчасно оплачувати оренду офісу, сплачувати податки, комунальні платежі, здійснювати придбання оргтехніки, канцелярського приладдя, покривати поштові витрати, а також оплачувати бухгалтерські послуги тощо.

Платник податків просить надати йому індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи передбачає чинне законодавство заборону на врахування витрат арбітражного керуючого, понесених у межах незалежної професійної діяльності не через спеціалізований рахунок у банку, а шляхом використання інших особистих фінансових інструментів (зокрема кредитних, депозитних або готівкою), при розрахунку сукупного чистого доходу, що зазначається в податковій декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 року № 859 (зі змінами)?
2. Чи має право арбітражний керуючий укласти договір щодо надання бухгалтерських послуг фізичною особою, яка не є фізичною особою – підприємцем, тобто укласти трудовий договір з відповідним спеціалістом, як  із зовнішнім сумісником? Які податкові наслідки виникають у такому випадку для арбітражного керуючого?
3. Чи повинен арбітражний керуючий  включати до складу доходів від провадження незалежної професійної діяльності, що зазначаються у розділі ІV податкової декларації про майновий стан і доходи, суми витрат відшкодованих (компенсованих) за рішенням суду, які надходять на розрахунковий рахунок разом з оплаченою грошовою винагородою? Тобто зі складу витрат  (графа 6-8 розділу ІV податкової декларації про майновий стан і доходи) витрати, що компенсуються виключаються. Таким чином, чи виключаються такі компенсовані витрати одночасно зі складу доходів і зі складу витрат?
4. Як заповнюється типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами-підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена наказом Міністерства фінансів України від  13.05.2021 року № 261 (далі – Наказ № 261), якщо у податковому періоді арбітражний керуючий не здійснював незалежну професійну діяльність? Чи включаються до типової форми, затвердженої Наказом № 261, витрати, які пов’язані з виконанням арбітражним керуючим  (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) повноважень у конкретній справі про банкрутство, але компенсується  за рішенням суду та надходять на розрахунковий рахунок разом з їх грошовою винагородою, тобто виключаються при розрахунку сукупного чистого доходу відповідно до пункту 178.3 статті 178 ПКУ? Чи можливо додавати до типової форми, затвердженої Наказом № 261, графи такі, як: «Примітка», «Витрати/Доходи які компенсуються судом», «Джерело оплати» тощо?

Відповідно до статті 1 Кодексу арбітражний керуючий – фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Частиною четвертою статті 10 Кодексу встановлено, що арбітражний керуючий є суб’єктом незалежної професійної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПКУ самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Арбітражний керуючий  виконує повноваження за  грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород (частина перша статті 30 Кодексу).

Частинами другою та третьою статті 30 Кодексу встановлено порядок та  розмір основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень передбачених Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 30 Кодексу витрати арбітражного керуючого, пов’язані з виконанням ним  повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому Кодексом, крім витрат на страхування  його професійної відповідальності, а також витрат, пов’язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

При цьому кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду (абзац перший частини п’ятої статті 30 Кодексу).

Частиною шостою статті 30 Кодексу встановлено порядок звітування арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування його витрат.

Так, звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором (абзац другий частини шостої  статті 30 Кодексу).

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п’ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку (абзац третій частини шостої статті 30 Кодексу).

Щодо першого, третього та четвертого питання

Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень статті 178 ПКУ.

Згідно з пунктом 178.3 статті 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

При цьому ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які провадять незалежну діяльність – арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Отже, при визначені сукупного чистого доходу арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) доцільно враховувати витрати, які обумовлені вимогами Кодексу та ПКУ та, які пов’язані з організацією такої діяльності, підтверджені документально, однак, які не пов’язані з виконанням арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у конкретній справі про банкрутство.

ПКУ та Кодекс не містять заборони щодо використання власних коштів (у тому числі і кредитних) на покриття витрат, відшкодування яких не передбачено Кодексом на спеціалізований рахунок у банку та, які не пов’язані з виконанням арбітражним керуючим повноважень у конкретній справі, наприклад: сплата податків і зборів, виплата заробітної плати найманим працівникам, оренда приміщення, сплата комунальних послуг, придбання оргтехніки та канцелярського приладдя, тощо.  

До витрат фізичної особи, яка провадить незалежну діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, зокрема:

орендна плата за користування орендованим приміщенням, або оплата за комунальні послуги, у разі використання власного нежитлового приміщення, де знаходиться контора (офіс) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у тому числі його поточний ремонт обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;

витрати на технічне забезпечення діяльності робочого місця такої особи та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);

витрати на ремонт та технічне обслуговування обладнання (комп’ютерів, у тому числі їх програмного забезпечення, принтерів, сканерів, ксероксів, факсів, телефонів тощо);

витрати на виготовлення печаток, а також їх заміну;

витрати на відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування;

витрати на оплату праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників (найманих працівників);

витрати на проходження підвищення кваліфікації. Придбання та передплата нормативної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);

витрати на користування електронною базою законодавства;

витрати на підключення та користування мережею Інтернет;

придбання канцелярського приладдя;

суми сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

витрати на страхування професійних ризиків арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) за шкоду, заподіяну внаслідок неумисних дій або помилки під час здійснення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

поштові та кур’єрські послуги, необхідні для виконання діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

витрати на послуги телекомунікаційного зв’язку для ведення податкового обліку та подання податкової та іншої звітності.  

При цьому датою при формуванні загального оподатковуваного доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій, тобто застосовується касовий метод.

Відповідно до пункту 178.4 статті 178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розділу IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Платники податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайняті особи, подають податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (підпункт 49.18.4 пункт 49.18 статті 49 ПКУ).

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами і доповненнями.

Додатки є складовою частиною податкової декларації і без податкової декларації не є дійсними. Додатки заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках (пункт 2 розділу II Інструкції).

У рядку 10.12 податкової декларації вказується сума чистого оподатковуваного доходу, отриманого фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно зі статтею 178 розділу IV ПКУ. У разі отримання таких доходів разом із декларацією заповнюється та подається додаток Ф2 до  декларації (підпункт 14 пункту 2 розділу ІІІ Інструкції).

Так, відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу ІV Інструкції (Порядок заповнення додатків до декларації) у розділі IV додатку Ф2 до податкової декларації (Доходи від провадження незалежної професійної діяльності), що заповнюється фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність:

у графі 5 вказується сума одержаного доходу від провадження окремого виду незалежної професійної діяльності;

у графах 6 - 8 вказується сума документально підтверджених витрат, необхідних для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних під час провадження незалежної професійної діяльності, витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг).

Значення граф 6 - 8 дорівнюють значенням відповідних граф Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність згідно з пунктом 178.6 статті 178 розділу IV ПКУ;

у графі 9 вказується сума чистого оподатковуваного доходу, яка обчислюється за такою формулою:

графа 5 - графа 6 - графа 7 - графа 8.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пунктом 44.1 статті 44 ПКУ (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПКУ).

Пунктом 178.6 статті 178 ПКУ встановлено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Згідно з пунктом 1 розділу І Порядку № 261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

У графі 1 Типової форми  зазначається дата запису. Записи ведуться в хронологічному порядку (пункт 2 розділу ІІ Порядку № 261).

Враховуючи викладене, якщо фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не отримувала протягом робочого дня дохід від здійснення такої діяльності, то вона, за підсумками робочого дня не заповнює Типову форму.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 261 у графі 2 Типової форми відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, у касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

У графі 3 Типової форми вказується сума повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи, послуги) та/або повернутої передплати (пункт четвертий розділу ІІ Порядку № 261).

У графі 4 Типової форми вказується сума, яка розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи, послуги) (графа 3) (пункт п’ятий розділу ІІ Порядку № 261).

Інформація про документально підтверджені витрати, пов'язані з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності, зазначається у графах 5 – 10 Типової форми (пункт шостий розділу ІІ Порядку № 261).

У графі 11 Типової форми зазначається сума чистого оподаткованого доходу, яка розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу, яка підлягає декларуванню (графа 4) та сумою документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності (графи 6, 7, 8, 9, 10) пункт сьомий розділу ІІ Порядку № 261).

Отже, якщо на поточний рахунок арбітражного керуючого за рішенням суду надходять кошти, які включають грошову винагороду та  компенсацію витрат, які пов’язані  з виконанням арбітражним керуючим  (розпорядником  майна, керуючого санацією, ліквідатором) повноважень у конкретній справі про банкрутство,  то сума таких надходжень відображається у графі 2 Типової форми у повному обсязі.

При цьому суми понесених витрат відображаються у графах 5-10 Типової форми, зокрема, суми попередньо понесених витрат, які компенсуються у порядку та розмірі передбаченому Кодексом.

Порядком № 261 не передбачено доповнення Типової форми іншими графами. 

Враховуючи зазначене, при заповнені графи 5 розділу IV додатку Ф2 до податкової декларації (сума одержаного доходу) зазначається сума доходу  отриманого протягом звітного періоду від здійснення незалежної професійної діяльності, зокрема, і кошти, що надійшли на поточний рахунок за рішенням суду, які включають грошову винагороду та  компенсацію витрат, які пов’язані  з виконанням арбітражним керуючим  (розпорядником  майна, керуючого санацією, ліквідатором) повноважень у конкретній справі про банкрутство.

При цьому у графах 6 - 8   розділу IV додатку Ф2 до податкової декларації (вартість документально підтверджених витрат, необхідних для провадження незалежної професійної діяльності) зазначається сума витрат понесених протягом звітного періоду, у тому числі суми попередньо понесених витрат у звітному періоді, які були компенсовані у порядку та розмірі передбаченому Кодексом. Сума таких витрат повинна дорівнювати значенням граф 5 – 10 Типової форми.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (пункт 178.7 статті 178 ПКУ).

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (пункт 179.7 статті 179 ПКУ).

Щодо другого питання

Фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, зокрема, арбітражного керуючого, зобов’язана дотримуватись вимог підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПКУ щодо використання найманих працівників в кількості не більше чотирьох фізичних осіб.

Відносини самозайнятої особи і найманих працівників регулюються трудовим та цивільним законодавством.

Відповідно до чинного законодавства виконання робіт, надання послуг фізичною особою може здійснюватися як на підставі трудового договору, так і на інших юридичних підставах, зокрема, на підставі цивільно-правового договору.

Підпунктом 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що роботодавець – це, зокрема, самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов’язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов’язки, передбачені законами.

Пунктом 164.2 статті 164 ПКУ визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається:

доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (підпункт 164.2.1 пункт 164.2 статті 164 ПКУ);

суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (підпункт 164.2.1 пункт 164.2 статті 164 ПКУ).

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у підпункті 167.2 – 167.5 статті 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Також вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (підпункт 1 підпункту 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазнач