Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.08.2025 р. № 4568/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що планує здійснити продаж належних монет, вироблених із дорогоцінних металів (із золота і срібла) фізичній особі та отримання коштів в готівковій формі від такого продажу, що в розумінні Кодексу є доходом платника податків.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи відноситься продаж фізичною особою монет, вироблених з дорогоцінних металів (із золота і срібла), згідно положень Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) та інших нормативно-правових актів, до операцій з валютними цінностями?

2. Чи включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором дохід фізичної особи, у тому числі у готівковій формі, з продажу монет, вироблених з таких дорогоцінних металів як золото та срібло, в розумінні п.п. 165.1.51 п. 165.1 ст. 165 Кодексу?

3. Чи зобов’язаний платник податків, з урахуванням приписів п. 179.2 ст. 179 Кодексу подавати податкову декларацію у випадку, якщо ним отримано дохід виключно від продажу монет, вироблених з дорогоцінних металів (із золота і срібла) за відсутності інших підстав щодо подання податкової декларації чи ні?   

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ, а також відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом № 2473.

Визначення понять, що вживаються у Законі № 2473, зазначені у ст. 1 Закону № 2473, а саме:

валютна операція – це операція, що має хоча б одну з таких ознак:

а) операція, пов'язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов'язаних з цим зобов'язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта;

б) торгівля валютними цінностями;

в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей (п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 2473);

валютні цінності – це національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали;

національна валюта (гривня), зокрема це грошові знаки грошової одиниці України – гривні у вигляді банкнот, монет, у тому числі обігових, пам'ятних та ювілейних монет, і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 2473);

суб'єктами валютних операцій є резиденти та (або) нерезиденти, які здійснюють валютні операції (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2473).

При цьому відповідно до п. 13 ст. 1 Закону України від 18 листопада  1997 року № 637/97-ВР, із змінами, банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Постановою Правління Національного банку України від 30.05.2012 № 213 затверджена Інструкція про організацію виготовлення, випуску в обіг і реалізації пам'ятних та інвестиційних монет України, сувенірної продукції (далі – Інструкція), відповідно до якої:

інвестиційні монети України (далі – інвестиційні монети) – монети, вироблені з дорогоцінних металів з пробами для золота –  999,9, для срібла – 999,9, для платини –  999,5, які призначені для інвестування та накопичення (абзац четвертий п. 1.2 Інструкції);

пам'ятні монети України (далі –  пам'ятні монети) –  монети із дорогоцінних або недорогоцінних металів, які виготовлені із застосуванням спеціальних технологій, що забезпечують підвищену якість монет, і випускаються в обіг Національним банком обмеженими тиражами з нагоди відзначення ювілейних дат, пам'ятних подій історії та сучасності, заходів з охорони навколишнього природного середовища, інших подій суспільного життя (абзац дев’ятий п. 1.2 Інструкції);

нумізматична продукція Національного банку –  пам'ятні монети України з дорогоцінних та недорогоцінних металів, пам'ятні банкноти, сувенірна продукція з недорогоцінних металів [вироби з використанням розмінних і обігових монет або банкнот національної валюти України, у тому числі в сувенірній упаковці, нерозрізані аркуші банкнот, а також вироби, які не містять монет або банкнот національної валюти та не виконують функції засобу платежу (медалі, сувенірні монети та банкноти тощо)], сувенірна продукція з дорогоцінних металів [вироби з дорогоцінних металів, які не містять монет або банкнот національної валюти та не виконують функції засобу платежу (сувенірні срібні гривні, сувенірні вироби, які імітують банкноти, медалі тощо)], сувенірні монети (абзац шостий п. 1.2 Інструкції).

Право резидентів та нерезидентів здійснювати валютні операції передбачено ст. 4 Закону № 2473.

Статтею 6 Закону № 2473 визначено, що торгівля валютними цінностями здійснюється виключно через уповноважені установи, які отримали ліцензію на таку діяльність відповідно до ст. 9 Закону № 2473.

Структура валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України з урахуванням вимог частини п'ятої ст. 4 Закону № 2473.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Водночас ст. 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов'язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами розділу IV Кодексу (п.п. 165.1.51 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

При цьому звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Таким чином, у разі якщо фізичною особою здійснюється продаж банківських металів у вигляді золотих та срібних монет іншій фізичній особі, то така операція повинна проходити виключно через уповноважені установи, які отримали ліцензію на таку діяльність відповідно до ст. 9 Закону № 2473, і у такому випадку дохід, отриманий платником податків від операції, пов'язаної з переходом права власності на вказані валютні цінності не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника, з урахування вимог п.п. 165.1.51 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, а також звільняється від оподаткування військовим збором.

Разом з тим, якщо фізичною особою здійснюється операція з продажу саме золотих та срібних монет іншій фізичній особі, то така операція у розумінні Кодексу та Закону № 2473 не може розглядатися як продаж банківських металів, тобто не вважається операцією з валютними цінностями, а отже відсутні законодавчі підстави для застосування положень п.п. 165.1.51 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

При цьому згідно із п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок і військовий збір з таких доходів.

При цьому особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 Кодексу, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати декларацію відповідно до Кодексу.

Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.

Згідно з п. 179.7 ст.179 Кодексу фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Разом з цим наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжуються

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.