Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.08.2025 р. № 4575/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…), щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та в межах компетенції повідомляє наступне.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що з 30.04.2020 є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5 відсотків та здійснює свою діяльність за наступними КВЕДами:

62.01 Комп'ютерне програмування (основний);

63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.;

63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність;

62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем;

62.03 Діяльність із керування комп'ютерним устаткуванням;

62.02 Консультування з питань інформатизації.

Виступаючи з боку комісіонера (виконавця) платник податків планує укладати змішані договори комісії з елементами договору про надання послуг із закладами харчування (комітентами). Платник податків, як комісіонер буде здійснювати пошук виконавців, що надають послуги доставки, вести перемовини, забезпечувати адміністрування всіх процесів, пов’язаних з укладенням та виконанням договору.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи вважається комісійною винагородою різниця між ціною, встановленою комітентом для доставки товарів (передбаченою п. 1.2. Договору), та фактичною, вигіднішою ціною, за якою комісіонером було виконано умови договору, що сплачується Комісіонеру, якщо:

a. договір про надання послуг доставки має тривалий строк дії та не виконується в момент доставки одного товару;

b. доставка товару відповідно до договору про надання послуг доставки здійснюється на підставі замовлення, оформленого в порядку, встановленому договором та наведеному у даному запиті;

c. договір комісії містить елементи договору про надання послуг.

2. Чи вважається доходом комісіонера компенсація, що сплачується Комітентом (закладом харчування) Комісіонеру відповідно до п. 1.6. Договору комісії, якщо:

a. договір про надання послуг доставки має тривалий строк дії та не виконується в момент доставки одного товару;

b. доставка товару відповідно до договору про надання послуг доставки здійснюється на підставі замовлення, оформленого в порядку, встановленому договором та наведеному у даному запиті;

c. договір комісії містить елементи договору про надання послуг.

3. Які грошові кошти, отримані Комісіонером за Договором комісії підлягають оподаткуванню (виключно отримані на виконання п. 1.2. Договору комісії, чи всі, отримані від комітента, включаючи компенсацію відповідно до п. 1.6. Договору комісії), якщо:

a. договір про надання послуг доставки має тривалий строк дії та не виконується в момент доставки одного товару;

b. доставка товару відповідно до договору про надання послуг доставки здійснюється на підставі замовлення, оформленого в порядку, встановленому договором та наведеному у даному запиті;

c. договір комісії містить елементи договору про надання послуг.

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особливості укладання договору комісії визначено главою 69 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

При цьому істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ст. 1012 ЦКУ).

Частиною першою ст. 1013 ЦКУ передбачено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Крім того, згідно з частиною першою ст. 1022 ЦКУ після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Частиною першою ст. 901 глави 63 ЦКУ, визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (абзац перший п. 291.3 ст. 291 Кодексу).

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Водночас, нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема, фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Водночас п. 292.4 ст. 292 Кодексу визначено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

При цьому датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (п. 291.6 ст. 291 Кодексу).

Щодо першого та третього питання

Таким чином, з метою дотримання цивільного законодавства усі кошти за надані послуги повинні перераховуватися комісіонером безпосередньо суб’єкту господарювання, а вже суб’єкт господарювання (комітент) перераховує у грошовій формі винагороду (плату) фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку - комісіонеру.

При цьому доходом платника єдиного податку є уся сума винагороди (плати). Тобто Ваші витрати, понесені на підставі договору про надання послуг з доставки, який укладений безпосередньо Вами та відповідним виконавцем, не стосуються комітента і комісійної винагороди, а отже не враховуються при обчисленні доходу.

Щодо другого питання

Дохід у вигляді суми компенсації витрат, понесених Вами на підставі договору про надання послуг з доставки, включається до доходу платника єдиного податку з відповідним оподаткуванням.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.