X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.08.2025 р. № 4603/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення       ДП із 100% іноземним капіталом «» (далі – ДП) щодо формування доходів на суму заборгованості за товар за рішенням суду, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє. 

Як зазначено у зверненні, ДП є платником податку на прибуток на загальних підставах та застосовує податкові різниці.

ДП звернулося до господарського суду для стягнення заборгованості за товари з боржника, а також штрафу, пені, інфляційних втрат і т.п..

ДП отримало позитивне для себе рішення суду, яке набрало законної сили.

Проте, до набуття рішення законної сили, по боржнику було відкрите провадження про банкрутство, яке наразі триває (подало інше підприємство).

ДП, як кредитор, подало заяву до суду про стягнення боргу у процесі банкрутства боржника.

ДП просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

        Чи потрібно ДП нараховувати доходи за рішенням суду, яке набрало законної сили і відповідно сплачувати податок на прибуток з них, якщо виконання рішення та виконавчого провадження не буде, оскільки ДП знов буде судитися по тих же боргах у суді що розглядає справу про банкрутство?

 

Відповідно до частини першої ст. 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга ст. 625 ЦКУ).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Водночас зазначаємо, що положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму доходів, що включають заборгованість за товари, штраф, пеню, інфляційні втрати, за рішенням суду, прийнятого на користь ДП.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідного об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

Отже, з питання порядку формування доходів у бухгалтерському обліку на суму заборгованості за товари, штрафу, пені, інфляційних втрат, за рішенням суду, прийнятого на користь ДП, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).