Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.08.2025 р. № 4627/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо формування доходу та оподаткування податком на прибуток операції з прощення дебіторської заборгованості та нарахованих штрафних санкцій згідно рішення суду та, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3  п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ має дебіторську заборгованість. На підставі рішення суду на користь підприємства має бути повернуто боржником основну суму заборгованості та додатково штрафні санкції (пеня, штраф, 3% річних, інфляційні втрати). Загальна сума до стягнення перевищує розмір первинної дебіторської заборгованості.

У процесі виконання рішення суду можливе прощення боржнику частини суми заборгованості, у т.ч. штрафних санкцій.

1. У разі наявності рішення суду про стягнення з боржника основної суми заборгованості та штрафних санкцій (пеня, штраф, 3% річних, інфляційні втрати) на яку дату для цілей бухгалтерського та податкового обліку визнається дохід за такими сумами та чи підлягає він оподаткуванню податком на прибуток?
2. Чи підлягає оподаткуванню податком на прибуток у випадку прощення такої заборгованості та нарахованих штрафних санкцій згідно рішення суду?

 

        Щодо питання 1

Відповідно до частини першої ст. 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга ст. 625 ЦКУ).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Водночас зазначаємо, що положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму доходів, що включають основну суму заборгованості та штрафні санкції (штраф, пеню, 3% річних від простроченої суми, інфляційні втрати).

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідного об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

Отже, з питання порядку формування доходів у бухгалтерському обліку на основну суму заборгованості,  штрафних санкцій ( штрафу, пені, 3% річних від простроченої суми, інфляційних втрат) доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Щодо питання 2

Зазначаємо, що у зверненні платника недостатньо інформації щодо пов’язаності кредитора та боржника, у зв’язку з цим надаємо індивідуальну податкову консультацію, виходячи із загальних норм податкового законодавства.

Частиною першою ст. 605 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Безповоротною фінансовою допомогою з ціллю оподаткування визнається, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів (п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, якщо прийнято рішення про прощення частини дебіторської заборгованості, у тому числі штрафних санкцій, то така заборгованість набуває статусу безповоротної фінансової допомоги у звітному періоді, коли прийнято рішення про її прощення.

При формуванні резерву сумнівних боргів, а також списанні за його рахунок безнадійної дебіторської заборгованості п. 139.2 ст. 139 Кодексу встановлено податкові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування.

Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, визначаються згідно з вимогами ст. 140 Кодексу.

Згідно з п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 цього пункту.

Отже, у разі, якщо отримувачем безповоротної фінансової допомоги виступає платник податку на прибуток, який є пов’язаною особою, що задекларувала  від’ємне значення об’єкта оподаткування за рік, що передує року отримання такої допомоги або особа, що не є платником податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), то на суму частини прощеної заборгованості фінансовий результат до оподаткування відповідно до вимог п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу підлягає збільшенню надавачем такої допомоги у звітному періоді, коли прийнято рішення про прощення частини заборгованості.

При цьому, діючими положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах, який не є пов’язаною особою, якою задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередній податковий (звітний) рік. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

 Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).