Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.08.2025 р. № 4634/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку складання податкових накладних та формування податкового кредиту та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство (покупець) уклало договір поставки товару з постачальником (платником ПДВ), умовами якого передбачено, що покупець здійснює передоплату за товар у розмірі 20 % від загальної вартості товару згідно зі специфікацією та у подальшому протягом 5 днів з моменту поставки кожної окремої партії товару здійснює оплату у розмірі 80 % вартості фактично поставленого товару. Поставка товару здійснюється протягом 10 днів з дати отримання передоплати у розмірі 20%.

Так, 10.06.2025 Товариством було здійснено передоплату на рахунок постачальника у розмірі 20 % від загальної суми по специфікації, яка дорівнює 1 800 000 грн, а постачальником на суму отриманих коштів (360 000 грн) була складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкова накладна.

11.06.2025 постачальник поставив першу партію товару на суму 300 000 грн, а 20.06.2025 Товариство здійснило оплату на рахунок постачальника у розмірі 240 000 грн (80 % від вартості першої партії отриманого товару). На дату отримання коштів (20.06.2025) постачальником була складена податкова накладна та зареєстрована в ЄРПН.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1) чи правильно Товариство вважає, що податкову накладну на 80 % вартості першої партії товару постачальник повинен був скласти і зареєструвати в ЄРПН на дату постачання товару, а не на дату отримання коштів;

2) чи має право покупець включити до податкового кредиту податкову накладну, складену і зареєстровану в ЄРПН постачальником на дату отримання коштів, а не на дату відвантаження товару у викладеній у зверненні ситуації?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності,  інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V,              підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Правила формування податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ та їх коригування, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів,  опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Відповідно до норм ПКУ податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов’язань (дату першої події) окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Дані, зазначені у такій податковій накладній, мають відповідати первинним документам, складеним за операцією з постачання товарів/послуг.

Якщо після перерахування покупцем попередньої оплати за товар (в тому числі розрахованої як відсоток від загальної договірної вартості товару) та складання постачальником і реєстрації в ЄРПН відповідної податкової накладної відбувається часткове відвантаження товару в обсязі, що не перевищує суму такої попередньої оплати, то таке відвантаження товару, яке здійснюється після отримання постачальником попередньої оплати, є другою подією за операцією з постачання такого товару, а тому не спричиняє податкових наслідків з ПДВ.

При здійсненні подальшого отримання оплати за товар / відвантаження товару податкові накладні складаються з урахуванням суми, на яку вже було складено податкові накладні при отриманні попередньої оплати / відвантаженні товару.

Отже, у разі отримання від покупця наступної частини оплати за товар податкова накладна складається постачальником на дату такої оплати.

Щодо питання 2

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм ПКУ та зареєстрованої в ЄРПН постачальником на дату виникнення податкових зобовʼязань за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг, дані якої відповідають даним бухгалтерського обліку та первинним документам, складеним за такою операцією.

Платники податку з метою формування податкового кредиту за господарською операцією самостійно визначають відповідність даних, зазначених у податковій накладній, даним первинних (бухгалтерських) документів, складених за такою господарською операцією.

Додатково ДПС повідомляє, що кожен конкретний випадок щодо складання податкових накладних і формування на їх підставі податкового кредиту необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, а також первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались, що може бути досліджено виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).