Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.08.2025 р. № 4638/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю «»
(далі – Товариство) від №  (вх. ДПС №
від щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до тексту звернення, між Товариством та фізичною особою – підприємцем укладено Договір на переробку давальницької сировини. Необхідність укладення такого договору зумовлена тим, що Товариство не має власних виробничих потужностей, обладнання та спеціалістів, які необхідні для переробки сировини у готову продукцію.

Враховуючи викладене вище, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

1. Чи є вищевказаний (наведений у зверненні) перелік первинних документів повним? Чи потрібно додатково оформлювати первинні документи, якщо так, то які?

2. Чи потрібно Замовнику за давальницьким договором додавати до видів діяльності КВЕД виробництво в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань?

3. Чи може вважатися Замовник за давальницьким договором виробником готової продукції та приймати готівкові грошові кошти у касу підприємства від продажу даної продукції без використання РРО / ПРРО?

4. Кого зазначати на етикетці готової продукції як ВИРОБНИКА – Замовника чи Виконавця – виробника за давальницьким договором?

5. Чи можна замовнику за давальницьким договором передавати сировину Виконавцю одноразово на весь випуск готової продукції за звітний місяць без розрахунку обсягу сировини на кожен вид готової продукції? Чи може Замовник отримувати від Виконавця звіт про використання сировини на виробництво готової продукції за звітний місяць, а виготовлену готову продукцію отримувати щоденно?

6. Чи потрібно Виконавцю – виробнику повертати Замовнику залишки сировини в повному обсязі за результатами виробництва у звітному місяці, чи можливо їх залишити у Виконавця для виробництва наступних партій готової продукції?

7. Чи має право комірник, який є працівником Замовника, підписувати від імені Замовника при прийманні готової продукції від Виконавця Акти приймання – передачі готової продукції, Акти приймання – передачі виконаних робіт (наданих послуг) на виготовлення певної партії готової продукції? Якщо так, то якими документами необхідно оформлювати повноваження комірника?

 

Щодо питання 1

Відповідно до підпункту 191.1.28 пункту 191.1 статті 191 розділу І Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Платник податку має право відповідно до пункту 52.1 статті 52 розділу ІІ Кодексу звернутися до контролюючих органів за наданням індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Слід зазначити, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Оскільки питання звернення сформульовано у такий спосіб, що не дає можливості однозначного розуміння мети з якою зазначений перелік первинних документів буде використовуватися, а методологія бухгалтерського обліку та фінансової звітності забезпечується Міністерством фінансів України, ДПС рекомендує уточнити виробничі процеси для яких такі первинні документи мають бути сформовані та звернутися із зазначеним питанням до Міністерства фінансів України.

Відповідь на питання 2

У Товариства відсутня потреба додавати до наявних видів діяльності КВЕДи пов’язані з виробництвом тому, що в описаних у зверненні обставинах Товариство не може вважатись виробником товарів.

Щодо питання 3

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання
(далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Разом з цим пунктом 1 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО / ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного СГ.

Слід зазначити, що Закон № 265 не містить визначення поняття «продукція власного виробництва» для цілей цього Закону.

Крім того, згідно з підпунктом 14.1.14 пункту 14.1 статті 14 Кодексу давальницька сировина – це сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.

Враховуючи зазначене пропонуємо в своїй діяльності використовувати поняття положення статті 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», згідно з якою продукцією визнається будь-яка речовина, препарат або інший товар, виготовлений у ході виробничого процесу.

Отже, можна зробити висновок, що до продукції власного виробництва може бути віднесена продукція, яка виробляється та реалізується самим СГ в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.

Таким чином, сам факт надання давальницької сировини іншому СГ для виробництва готової продукції позбавляє такого надавача статусу виробника, а товари, що виготовлені не в єдиному технологічному циклі та з залученням сторонніх підприємств, відповідно не можуть вважатися продукцією власного виробництва.

Враховуючи викладене, при реалізації Товариством товару (продукції), що був перероблений, тобто, перетворений з сировини в товар іншим СГ, такий товар не може вважатись продукцією власного виробництва, а його продаж потребує застосування РРО / ПРРО на загальних засадах.

Щодо питання 4

З приводу належного маркування готової продукції (в контексті звернення), незалежно від способу її виготовлення, пропонуємо звернутися до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка здійснює контроль за додержанням законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти.

Щодо питання 5, 6 та 7 слід зазначити, що податкове та інше законодавство, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС, жодним чином не обмежує платника податків у видах та способах здійснення своєї господарської діяльності.

При цьому така діяльність Товариства не повинна порушувати вимоги діючого законодавства.

Здійснення Товариством господарської діяльності за алгоритмом, наведеним у питаннях 5, 6 та 7, є можливим за умови належного оформлення кожної господарської операції з дотриманням вимог статтей 8 та 9
Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.