X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.08.2025 р. № 4664/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3 п. 69.41 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення
(…) (далі – Товариство) (…) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомляє, що Товариство заснована відповідно до законодавства України та є податковим резидентом України.

(…) – юридична особа, що належним чином заснована відповідно до корпоративного законодавства Республіки Кіпр та з 1 січня 2025 року набула статус податкового резидента України, платника податку на прибуток, у порядку визначеному п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 Кодексу, реєстраційний номер (…), перебуває на обліку в (…).

(…) юридична особа, що належним чином заснована відповідно до корпоративного законодавства Республіки Кіпр та з 1 січня 2025 року набула статус податкового резидента України, платника податку на прибуток, у порядку визначеному п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 Кодексу, реєстраційний номер (…), перебуває на обліку в (…).

(…) та (…) не є податковими резидентами жодної іншої держави окрім України та не сплачують податки у жодній країні окрім України, що підтверджується довідками про статус (…) та (…) як податкового резидента України відповідно до норм міжнародних договорів, які видані:

(…) – 28.07.2025 р., № (…);

(…) – 29.07.2025 р., № (…).

(…) володіє корпоративними правами Товариства.

(…) володіє корпоративними правами (…).

Фізичні особи – резиденти України володіють корпоративними правами (…).

(…) та (…) мають відкриті рахунки в банку
в Україні.

В 2025 році Товариство має намір виплатити дивіденди своїм засновникам,
в тому числі й (…) в національній валюті на гривневий рахунок
в українському банку.

Також, (…) має намір виплатити дивіденди своїм засновникам, в тому числі й (…) в національній валюті на гривневий рахунок
в українському банку.

В свою чергу, (…) має намір виплатити дивіденди своїм засновникам – фізичним особам – резидентам України.

Товариство, (…), (…) та фізичні особи – резиденти України (засновники (…)) планують укласти чотиристоронню угоду, згідно якої:

Товариство приймає рішення про розподіл дивідендів на користь (…) і у Товариства виникає кредиторська заборгованість перед (…);

(…) приймає рішення про розподіл дивідендів на користь (…) і у (…) виникає кредиторська заборгованість перед (…);

(…) приймає рішення про розподіл дивідендів на користь засновників – фізичних осіб – резидентів України і у (…) виникає кредиторська заборгованість перед засновниками – фізичними особами – резидентами України;

(…) доручає (…) сплатити дивіденди на користь фізичних осіб – резидентів України від імені (…) в погашення наявної кредиторської заборгованості;

(…) доручає Товариству сплатити дивіденди на користь фізичних осіб – резидентів України від імені (…) в погашення наявної кредиторської заборгованості;

Товариство перераховує кошти в національній валюті на користь засновників (…) – фізичних осіб – резидентів України, від імені (…)в погашення наявної кредиторської заборгованості.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію та підтвердити розуміння Товариства, що:

1.  Чотиристороння угода між Товариством, (…), (…) та фізичними особами – резидентами України (засновниками (…)) щодо заліку заборгованостей – незмінює кваліфікацію доходу як дивідендів з джерелом їх походження з України для фізичних осіб – резидентів України, які отримають доходи у вигляді дивідендів (в національній валюті – гривні) від Товариства, якій доручено виплатити ці дивіденди за власний рахунок, але від імені (…).

2. Товариство, згідно п.п. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 Кодексу, має право виступити податковим агентом фізичних осіб – резидентів України (засновників (…)), за дорученням сторін чотиристоронньої угоди та утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою визначеною п.п. 167.5.2 п. 167.5
ст. 167 Кодексу, а також військовий збір.

3. Товариство має право відобразити відповідне нарахування (виплату)
у Додатку 4ДФ.

Відповідно до частини першої ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

Відповідно до інформації, яка наведена у вашому зверненні, (…) доручає (…) сплатити дивіденди на користь фізичних осіб – резидентів України від імені (…) в погашення наявної кредиторської заборгованості;

(…) доручає Товариству сплатити дивіденди на користь фізичних осіб – резидентів України від імені (…) в погашення наявної кредиторської заборгованості». Тобто укладена вами чотиристороння угода за своєю суттю є договором доручення, відповідно до якого одна сторона (довіритель) доручає іншій стороні (повіреному) виконати виплату доходу, але від імені та за рахунок довірителя ((…) або (…)).

Крім того, п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що нерезидент – це, зокрема іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень Кодексу.

Відповідно до копій довідок 34-ОПП, виданих (…) та (…) і наданих вами до звернення, зазначені юридичні особи перебувають на обліку в (…) як нерезиденти, які отримали статус податкових резидентів – платників податку на прибуток.

Підпунктом 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента –  юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому
ст. 18 та розділом
IV Кодексу.

Таким чином, вказані іноземні юридичні особи є нерезидентами, які відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу сплачують податок на прибуток підприємств з доходів юридичної особи як податкові резиденти України, але це не є підставою вважати (…) та (…) податковими резидентами з податку на доходи фізичних осіб, тобто податковими агентами.

Щодо питань першого-третього

Відповідно до п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Кодексу корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону,
а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу.

Так, згідно з п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу;

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст.170 Кодексу;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 Кодексу;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв'язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.111 ст. 170 Кодексу.

Відповідно до п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 Кодексу  - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток.

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить
5 відсотків об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161
підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу,
крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи зазначене, оскільки (…) та (…) засновані відповідно до корпоративного законодавства Республіки Кіпр, тобто є іноземними компаніями – нерезидентами і не є податковими агентами щодо податку на доходи фізичних осіб у розумінні п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то дохід у вигляді дивідендів, який нараховується зазначеними компаніями , але виплачується за дорученням юридичною особою – резидентом України (Товариством), на користь засновників – фізичних осіб – резидентів України, слід розглядатися як іноземний з відповідним оподаткуванням. При цьому сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 Кодексу.

Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.

При цьому фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України
від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями).

Отже, з першого питання доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування конкретних доходів можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались, зокрема, чотиристоронній договір.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.