Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.09.2025 р. № 4673/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно роздрібної торгівлі винами столовими та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство зазначає, що планує здійснювати роздрібну торгівлю столовими винами через власну торгівельну мережу.

Товариство просить надати інформацію на наступні питання:

1.-Чи підлягає ліцензуванню роздрібна торгівля столовим вином через власну торгівельну мережу Товариства, якщо вміст спирту у такому вині становитиме від 9 об.% до 14 об.%?

2.-У який спосіб Товариству можна вносити до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв, дані щодо місця його зберігання не в місці здійснення торгівлі за умови відсутності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями?

3.-Який код згідно з УКТ ЗЕД має бути зазначений у податкових накладних при прийманні товару Товариством від виробника столового вина, щоб вказаний код товару відповідав назві, передбаченій Законом України від 16 червня          2005 року № 2662-IV «Про виноград та виноградне вино» (далі – Закон № 2662)?

Щодо питань 1, 2

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначено Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону № 3817:

алкогольний напій - напій, одержаний шляхом спиртового бродіння крохмалевмісної чи цукровмісної сільськогосподарської продукції або вироблений на основі спирту етилового та/або спиртового дистиляту, та/або іншого алкогольного напою, з вмістом спирту етилового понад 0,5 % об., який відповідає товарним позиціям 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 % об. та більше, що відповідає товарній підкатегорії 2103 90 30 00 та товарній підпозиції 2106 90 згідно з УКТЗЕД (п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

вино столове – алкогольний напій, вироблений шляхом повного чи неповного збродження сусла або розчавлених ягід. Залежно від вмісту цукрів столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке (п. 8 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

Єдиний реєстр місць зберігання - складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік місць зберігання із зазначенням відомостей, визначених Законом № 3817, про місцезнаходження місць зберігання та про заявників (п. 26 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності (п. 40 частини першої ст. 1                           Закону № 3817);

місце зберігання – місце, що використовується для зберігання спирту етилового, біоетанолу та спиртових дистилятів, або приміщення, що використовується для зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного реєстру місць зберігання. Склади тимчасового зберігання, митні склади, інші приміщення, призначені для зберігання товарів під митним контролем відповідно до Митного кодексу України, не підлягають внесенню до Єдиного реєстру місць зберігання (п. 47 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

роздрібна торгівля – діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування (п. 76 частини першої      ст. 1 Закону № 3817).

Відповідно до частини четвертої ст. 2 Закону № 3817, дія Закону № 3817 не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини сьомої ст. 16 Закону № 3817 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції - алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Згідно з частиною першою ст. 17 Закону № 3817 зберігання алкогольних напоїв здійснюється суб’єктом господарювання у місцях зберігання алкогольних напоїв, які внесені до Єдиного реєстру місць зберігання, на підставі однієї з таких ліцензій: на право виробництва алкогольних напоїв або на право оптової торгівлі алкогольними напоями, або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру місць зберігання, крім випадків, визначених цим Законом.

Статтею 71 Закону № 3817 встановлено обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.

Отже, діяльність з роздрібної торгівлі столовими винами може здійснюватися без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Разом з цим обов’язковою умовою для такої діяльності без отримання ліцензії є відповідність такої продукції поняттю «вина столові». Норми ст. 17 Закону № 3817 щодо зберігання алкогольних напоїв суб’єктом господарювання  у місцях зберігання алкогольних напоїв, які внесені до Єдиного реєстру місць зберігання, не застосовуються до місць зберігання суб’єкта господарювання роздрібної торгівлі, на яких зберігаються виключно столові вина. 

Крім того, при здійсненні роздрібної торгівлі столовими винами суб’єктам господарювання необхідно дотримуватись вимог ст. 71 Закону № 3817, якими визначено обмеження щодо продажу, зокрема, алкогольних напоїв.

Щодо питання 3

Пунктом 44.1 ст. 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з п. п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються ст. 201 Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307).

Відповідно до п. 201.1 та 201.10 ст. 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в
електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено п. п. «а» - «л» п. 201.1 ст. 201 Кодексу, зокрема, такими реквізитами є:

опис (номенклатура) товарів / послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів / послуг);

код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

Відповідно до п. п. 2 п. 16 Порядку № 1307 дані щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД вносяться до графи 3.1 розділу Б податкової накладної, яка заповнюється на всіх етапах постачання товарів.

Платники податку, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду. При цьому код згідно з УКТ ЗЕД зазначається на рівні позиції, підпозиції, категорії, підкатегорії відповідно до Закону України від 19 жовтня 2022 року № 2697-ІХ «Про Митний тариф України», зі змінами.

Оскільки до розділу Б податкової накладної вносяться дані в розрізі опису (номенклатури) постачання товарів / послуг, то у разі постачання товару в податковій накладній заповнюється графа 3.1, де зазначається відповідний код товару згідно з УКТ ЗЕД. Дані, зазначені у податковій накладній, яка складається при здійсненні операції з постачання таких товарів, мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою операцією.

Слід зазначити, що код товарної підкатегорії алкогольного напою згідно з УКТ ЗЕД, який відповідає назві товару, зазначається виробником у супровідних документах, що свідчать про надходження товару.

Отже, при здійсненні оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, Товариству необхідно вказувати найменування та код товарної  підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який зазначено у супровідних документах виробника (постачальника), що свідчить  про походження такого товару і є підставою для його обліку.

Підпунктом 14.1.172¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація – це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до п. 52.1 ст. 52 Кодексу за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1    п. 41.1 ст. 41 Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Абзацом п’ятим п. 52.1 ст. 52 Кодексу передбачено, що звернення платників на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити, зокрема, зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання та використання податкової консультації.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).

У питанні 3 звернення Товариство просить повідомити про те, який код згідно з УКТ ЗЕД має бути зазначений у податкових накладних при прийманні товару Товариством від виробника столового вина, щоб вказаний код товару відповідав назві, передбаченій Законом № 2662.

Таким чином, Товариство задає питання в інтересах іншої особи – виробника вина столового, що не відповідає вимогам п. 52.2 ст. 52 Кодексу.

У випадку необхідності отримання консультації виробником, щодо якого ставиться питання, він має право відповідно до ст. 52 Кодексу самостійно звернутися до контролюючого органу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).