Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.09.2025 р. № 4679/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Комунального некомерційного підприємства «_________» (далі – Комунальне некомерційне підприємство) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє. 

Згідно з умовами звернення Комунальним некомерційним підприємством, що є закладом охорони здоров’я, у статусі неприбуткової організації здійснюється діяльність лікарняних закладів.

Як зазначено, Комунальним некомерційним підприємством розглядаються питання забезпечення молоком чи іншими рівноцінними харчовими продуктами працівників, які працюють на роботах зі шкідливими умовами праці.

Враховуючи викладене вище, Комунальне некомерційне підприємство звертається за отриманням індивідуальної податкової консультації із таких запитань:

1. Чи є підставою для втрати Комунальним некомерційним підприємством статусу неприбуткового підприємства безоплатна видача молока або інших рівноцінних продуктів працівникам, якщо виконуються такі умови: статутом Комунального некомерційного підприємства передбачено зобов’язання забезпечувати дотримання чинного законодавства України про працю, правил та норм охорони праці; проведено атестацію робочих місць працівників та визначено працівників, які працюють на роботах зі шкідливими умовами праці і мають право на  безоплатне отримання молока або інших рівноцінних харчових продуктів; за результатами атестації робочих місць працівників у колективному договорі прописані наведені вище умови?

2. Чи потрібно включати вартість такого молока до додатку 4 ДФ Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку?

Перш за все зауважимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1  ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання організації охорони праці не належать до компетенції ДПС.

При цьому повідомляємо, що основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці визначає Закон України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» (далі –  Закон № 2694), який регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Статтею 7 Закону № 2694 передбачено, що працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, зокрема, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою.

Державне управління охороною праці, як передбачено ст. 31 Закону  № 2694, здійснюють: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства, і який реалізує державну політику, зокрема, у сферах охорони праці, гігієни праці (п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 зі змінами).

Міністерство охорони здоров’я України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я (п. 1 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90) зі змінами).

Пунктом 6 Переліку заходів та засобів з охорони праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 року № 994 (далі – Постанова № 994), передбачено забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком чи рівноцінними продуктами харчування, а також газованою солоною водою відповідно до Кодексу законів про працю України, Закону № 2694 та колективного договору або угоди.

Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.04.2014 № 248 визначено, що шкідливі умови праці – стан умов праці, за якого рівень впливу одного або більше факторів виробничого середовища та/або трудового процесу перевищує допустимий.

Шкідливі умови праці встановлюються за результатами атестації робочих місць за умовами праці, Порядок проведення якої затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (зі змінами).

Щодо запитання 1

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр). 

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Зазначимо, що пункт 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Тож серед обов’язкових умов перебування комунального некомерційного підприємства, що є комунальним закладом охорони здоров’я, у статусі неприбуткової організації є, зокрема, заборона розподілу отриманих доходів або їх частини серед засновників такого підприємства, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такого підприємства, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених його установчими документами. 

При цьому, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану  не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені пунктом 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Отже, якщо в межах статутної діяльності комунальним некомерційним підприємством, що є комунальним закладом охорони здоров’я, внесеним до Реєстру, здійснюються закупівлі для забезпечення відповідних працівників  молоком або іншими рівноцінними продуктами згідно з вимогами ст. 7 Закону № 2694 у встановленому порядку, то проведення таких заходів не призводить до втрати статусу неприбуткової організації.

Водночас, з питань порядку організації комунальним закладом охорони здоров’я заходів з охорони праці відповідно до вимог Закону № 2694 та інших нормативно-правових актів у зазначеній сфері доцільно звернутися до Державної служби України з питань праці та Міністерства охорони здоров’я України.

Щодо запитання 2

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, відповідно до п.п. 165.1.9 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, мийних і знешкоджувальних засобів, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону № 2694.

Підпунктом 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді вартості безоплатно наданого молока необхідний для виконання працівниками професійних обов’язків на період перебування їх у трудових відносинах в межах переліку, затвердженого Постановою № 994, та передбачених у нормативно-правових актах з охорони праці не включається до загального місячного (річною) оподатковуваного доходу таких працівників.

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами, затверджено форму Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку (далі – Порядок).

Порядок заповнення показників Додатка 4ДФ до Розрахунку, визначений п. 4 розділу IV Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку, вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, та іншого майна, якими роботодавець забезпечує платника податку відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «136».

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).