X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.09.2025 р. № 4680/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Благодійної організації «Благодійний фонд «_______» (далі – Благодійний фонд) щодо окремих питань оподаткування діяльності неприбуткових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс),  у межах компетенції повідомляє. 

Згідно зі зверненням Благодійний фонд є однією з провідних організацій у сфері розбудови системи охорони здоров’я в Україні, покращення доступу пацієнтів до лікування, запровадження в Україні європейських підходів у сфері охорони здоров’я.

Як зазначено, Благодійний фонд  має укласти консорціумну угоду з однією з закордонних громадських організацій у сфері охорони здоров’я, в межах виконання проєкту за рахунок благодійного гранту від закордонного донора. Метою такої угоди є виконання ряду заходів у сфері реабілітації та підтримки системи охорони здоров’я в Україні в умовах війни і в подальшому – післявоєнному періоді.

Повідомляється, що консорціумна угода фактично закріплює спільне виконання договору благодійного гранту співвиконавцями, що не мають наміру отримати економічний ефект та не ведуть господарської діяльності, тобто заявник вважає, що консорціумна угода не є створенням консорціуму в розумінні чинного законодавства.

З урахуванням викладеного вище Благодійний фонд звертається за отриманням індивідуальної податкової консультації із такого запитання:

чи вірним є розуміння норм чинного законодавства, що в результаті підписання консорціумної угоди між двома організаціями, діяльність яких  не спрямована на отримання прибутку, не створюється новий платник податків та з урахуванням того, що ця консорціумна угода не є договором про виробничу кооперацію, не є договором про спільне виробництво, не є договором іншого виду спільної інвестиційної діяльності за участю іноземного інвестора, жодної реєстрації подібного договору спільної діяльності не здійснюється, і положення наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (зі змінами), на таку консорціумну угоду не розповсюджуються?

Перш за все зазначимо, що оскільки відповідно до п.п. 191.1.28 п. 191.1 ст. 191 Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання вчинення та виконання правочинів, у тому числі в межах здійснення благодійної діяльності, не належать до компетенції ДПС і регулюються нормами цивільного законодавства та іншими нормативними документами у відповідній сфері.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (зі змінами) (далі – Закон № 5073), що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Як визначено п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 5073, благодійником є дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі  благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів  благодійної діяльності.

Відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 5073 благодійним грантом визнається цільова допомога у формі валютних цінностей, яка має бути використана бенефіціаром протягом строку, визначеного благодійником.

Суми валютних цінностей благодійного гранту, цільове використання яких не відбулося протягом строку, визначеного благодійником, підлягають поверненню благодійнику як поворотна фінансова допомога.

До благодійних грантів застосовуються положення про благодійні пожертви, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до частини четвертої ст. 6 Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» консорціум – це тимчасове статутне об’єднання юридичних осіб для досягнення його учасниками спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, у порядку, визначеному його статутом. Консорціум припиняє свою діяльність після досягнення мети його створення.

Як встановлено частиною першою ст. 1 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини).

Правове регулювання відносин під час здійснення спільної діяльності її учасниками визначено статтями 1130 – 1143 ЦКУ.

Статтею 1130 ЦКУ визначено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об’єднання вкладів учасників.

Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 1997 року № 112 (зі змінами).

При цьому зі змісту звернення не зрозуміло, як всі наведені у цьому зверненні поняття, терміни можуть поєднуватися в одному договорі (угоді). Крім того до звернення не додано копії договору (угоди), укладеної між двома організаціями, діяльність яких не спрямована на отримання прибутку.

Разом з тим, відсутні документи, якими б підтверджувався факт дотримання законодавства України при створенні об’єднання юридичних осіб:

для консорціуму – реєстрація об’єднання як юридичної особи;

для договору про спільну діяльність – здійснення державної реєстрації договору за участю іноземного інвестора.

Водночас зазначимо, що взяття на облік платників податків в контролюючих органах здійснюється після належної реєстрації (акредитації, легалізації) суб’єктів згідно із законодавством України.

Отже, за відсутності достатньої інформації та тексту договору (консорціумної угоди) відсутня можливість визначення особи, яка є платником податків і підлягає взяттю на облік у контролюючому органі.

Щодо оподаткування благодійних організацій у статусі неприбуткових організацій повідомляємо таке.

За даними інформаційних систем ДПС Благодійний фонд внесений до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) з присвоєнням коду ознаки неприбутковості 0036 (благодійні організації).

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру. 

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

При цьому п. 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Крім того, згідно з п.п. 133.4.4 1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу виплата компенсацій та інших виплат (у тому числі тих, що є додатковим благом) на користь працівників благодійної організації не є підставою для виключення такої благодійної організації з Реєстру, за умови що такі компенсації та інші виплати пов’язані з реалізацією цілей і завдань такої благодійної організації і передбачені її установчими документами та/або організаційно-розпорядчими документами та не суперечать Закону № 5073. Розмір таких компенсацій та інших виплат у податковому (звітному) році не повинен перевищувати 25 відсотків суми понесених адміністративних витрат такої благодійної організації за податковий (звітний) рік.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені благодійні організації.

Статтею 5 Закону № 5073 передбачений перелік видів благодійної діяльності.

До видів благодійної діяльності згідно з п. 5 частини першої ст. 5 Закону № 5073 віднесено, зокрема, благодійну спільну діяльність та виконання інших контрактів (договорів) про благодійну діяльність

Установчі документи благодійної організації повинні містити, зокрема, цілі та сфери благодійної діяльності, джерела активів (доходів), порядок контролю і звітності благодійної організації (п. 2 та п. 6 частини другої ст. 14 Закону  № 5073).

Метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій (частина перша ст. 11 Закону   № 5073).

Використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій  не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності (частина друга ст. 16 Закону № 5073).

Розмір адміністративних витрат благодійної організації не може перевищувати 20 відсотків доходу цієї організації у поточному році (абзац перший частини третьої ст. 16 Закону № 5073).

Благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їх статутних цілей (частина четверта ст. 16 Закону № 5073).

Тож благодійна організація у статусі неприбуткової організації має право здійснювати види благодійної діяльності, передбачені статутом такої організації в межах профільного Закону № 5073, а також здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню власних статутних цілей, і при цьому доходи благодійної організації мають спрямовуватись такою благодійною організацією виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), без розподілу таких доходів або їх частини серед засновників (учасників), працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску, виплати компенсацій та інших виплат на користь працівників благодійної організації у встановленому Кодексом порядку), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану  не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені пунктом 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Водночас наголошуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує комплексного аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).