Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.09.2025 р. № 4685/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей розрахунку частки використання придбаної сировини, що частково використовується в оподатковуваних операціях, а частково в неоподатковуваних операціях, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство виготовляє та продає частини до безпілотних літальних апаратів, а саме корпуса FPV дронів, які класифікуються за кодом УКЗЕД 8807 30 00 90 (далі – Товари). Відповідно до укладених договорів виготовлені Товари реалізуються як за ставкою ПДВ 20 відс., так і із застосуванням режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, в залежності, який суб’єкт є кінцевим споживачем виготовлених Товарів.

Водночас, для цілей ведення господарської діяльності Товариством здійснюється закупівля товарів/послуг, які використовуються одночасно в оподатковуваних ПДВ операціях і неоподатковуваних ПДВ операціях.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи може Товариство, за умови ведення окремого податкового обліку придбаної для виробництва сировини, яка обліковується на окремих складах (для оподатковуваної ПДВ діяльності та окремо для неоподатковуваної ПДВ діяльності):

- не здійснювати розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних ПДВ операціях згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ;

- формувати податковий кредит за операціями, що пов'язані з оподатковуваною ПДВ діяльністю у повному обсязі;

- здійснювати розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ лише за придбаними товарами/послугами подвійного призначення, коли не можна віднести податковий кредит прямо на ту чи іншу продукцію?

2) які документи (внутрішні або зовнішні) мають бути наявні у Товариства для підтвердження цільового використання сировини?

Разом з тим, у зверненні не зазначено:

чи має Товариство статус виконавця або співвиконавця державного контракту (договору) з оборонних закупівель у розумінні норм Закону України від 17 липня 2020 року № 808-IX «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон № 808);

чи постачання Товарів здійснюється у межах державного контракту (договору) у розумінні норм Закону № 808.

У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначено Законом України від 17 липня 2020 року № 808-IX «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон № 808).

Згідно з пунктами 2, 10, 17, 28 та 29 частини першої статті 1 розділу І Закону № 808:

виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі - виконавець державного контракту (договору) - суб'єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб'єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об'єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених Законом № 808;

державні замовники у сфері оборони (далі - державні замовники) - визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України;

державний контракт (договір) (далі - державний контракт (договір)) - угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення;

співвиконавці/субпідрядники - суб'єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб'єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів);

товари оборонного призначення - озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби з розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв'язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп'ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 розділу І Закону № 808, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону № 808, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах «а» – «н» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, у тому числі, що класифікуються за такими товарними позиціями:

8806;

8807 (тільки для частини для безпілотних літальних апаратів).

Підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, у тому числі безпілотних літальних апаратів без озброєння та їх частин, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.

У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпунктів 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель), положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються щодо таких операцій (останній абзац пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 198, 199 та 201 розділу V ПКУ.

Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 розділу V ПКУ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (пункт 199.2 статті 199 розділу V ПКУ).

Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції (пункт 199.3 статті 199 розділу V ПКУ).

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку (пункт 199.4 статті 199 розділу V ПКУ).

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 - 199.4 статті 199 розділу V ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов'язань, зазначених у пункті 199.1 статті 199 розділу V ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов'язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року (пункт 199.5 статті 199 розділу V ПКУ).

Частка використання товарів/послуг та/або необоротних активів у неоподатковуваних операціях розраховується у таблиці 1 додатку 6 до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація), форма та порядок заповнення якої затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289. Така частка, що визначається у графі 7 таблиці 1 додатка 6 до декларації у відсотках, дорівнює різниці між 100 відсотками та часткою використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях (графа 6 таблиці 1 додатка 6 до декларації). Частка використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях у свою чергу розраховується як відношення обсягів оподатковуваних операцій, здійснених протягом календарного року, до загального обсягу операцій (оподатковуваних та неоподатковуваних), здійснених у такому календарному році.

Відповідно до пункту 201.14 статті 201 розділу V ПКУ платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Товариство зобов'язане вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню ПДВ, а також які не є об'єктами оподаткування ПДВ та звільнені від оподаткування ПДВ згідно з розділом V ПКУ.

За операціями Товариства з придбання на митній території України товарів (у тому числі сировини)/послуг, які використовуються у виробництві Товарів, формування податкового кредиту необхідно здійснювати на підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних ПДВ операціях у межах провадження господарської діяльності Товариства протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснювало Товариство оподатковувані ПДВ операції протягом такого звітного податкового періоду.

Операція Товариства з постачання на митній території України Товарів підлягатиме звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ за умови, що:

Товари належать до категорії товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону № 808;

Товариство має статус виконавця або співвиконавця державного контракту (договору) у розумінні норм Закону № 808;

покупець має статус державного замовника;

постачання Товарів здійснюється у межах державного контракту (договору).

Водночас, якщо операції Товариства з постачання на митній території України Товарів підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 4 або 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ та таке постачання Товарів здійснюється за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, то за придбаними з ПДВ товарами (у тому числі сировиною)/послугами, які використовувалися у виробництві Товарів, обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 та статтею 199 розділу V ПКУ, у Товариства не виникатиме.

Зокрема, у випадку, якщо придбані з ПДВ товари (у тому числі сировина)/послуги частково використовуються Товариством в оподатковуваних ПДВ операціях, а частково в операціях з постачання на митній території України Товарів, які підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 4 або 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ і таке постачання Товарів здійснюється за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, то обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими статтею 199 розділу V ПКУ, у Товариства не виникатиме.

Якщо операції Товариства з постачання Товарів підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, але при цьому таке постачання Товарів здійснюється не за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, то за придбаними з ПДВ товарами (у тому числі сировиною)/послугами, які використовувалися у виробництві Товарів, у Товариства виникатиме обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 та статтею 199 розділу V ПКУ.

Зокрема, у випадку, якщо придбані з ПДВ товари (у тому числі сировина)/послуги частково використовуються Товариством в оподатковуваних ПДВ операціях, а частково в операціях з постачання на митній території України Товарів, які підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, але при цьому  таке постачання Товарів здійснюється не за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, то Товариство зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та провести розрахунок частки використання таких товарів/послуг в оподатковуваних ПДВ та неоподатковуваних ПДВ операціях за правилами, встановленими статтею 199 розділу V ПКУ.

Крім того, якщо придбані з ПДВ товари (у тому числі сировина)/послуги, використовуються Товариством виключно в оподатковуваних ПДВ операціях, то обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та проведення розрахунку частки використання таких товарів/послуг в оподатковуваних ПДВ та неоподатковуваних ПДВ операціях, за правилами, встановленими статтею 199 розділу V ПКУ, у Товариства не виникатиме.

Щодо питання 2

Питання щодо визначення документів (внутрішніх або зовнішніх), які мають бути наявні у Товариства для підтвердження цільового використання сировини, не належить до компетенції ДПС.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).