Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.09.2025 р. № 4688/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо застосування окремих норм податкового законодавства і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є оператором системи розподілу  (далі – ОСР) та надає послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019), керуючись нормами, встановленими зазначеним законом та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі – Правила № 312). Товариство застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ.

Відповідно до пункту 6.2.8 глави 6.2 розділу VI Правил № 312, ОСР зобовʼязаний припинити електроживлення об'єкта споживача, який отримує електроенергію від постачальника «останньої надії», якщо такий споживач не виконує умови, передбачені вказаним пунктом. У разі нездійснення ОСР припинення електроживлення такого об'єкта споживача у визначений строк обсяги електричної енергії, спожитої цим споживачем, покладаються адміністратором комерційного обліку на втрати ОСР.

Збитки, пов’язані з оплатою та адмініструванням таких втрат, ОСР відшкодовує, оформивши претензію споживачу на відшкодування збитків. Сума втрат розраховується виходячи з кількості (розміру) спожитої електроенергії таким споживачем. Згідно з актами, споживач здійснює компенсацію Товариству за електричну енергію (тобто відбувається компенсація вартості товарів).

Зважаючи на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи повинне Товариство нараховувати податкові зобовʼязання з ПДВ на розраховану споживачу суму компенсації втрат (збитків);

2) чи може ОСР застосовувати за такою операцією касовий метод?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Права, обов’язки та особливості взаємовідносин учасників роздрібного ринку електричної енергії визначені Законом № 2019 та Правилами № 312.

Згідно з пунктом 56 частини першої статті 1 Закону № 2019 оператор системи розподілу − юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності;

Постачальник «останньої надії» − визначений відповідно до Закону № 2019 електропостачальник, який за обставин, встановлених Законом№ 2019, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу (пункт 56 частини першої статті 1 Закону № 2019).

Відповідно до пункту 6.2.8 глави 6.2 розділу VI Правил № 312 постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів, крім випадків, визначених законодавством.

Якщо споживач протягом 90 днів не укладе відповідний договір про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником або договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії або не продовжить дію договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» з терміном більше 90 днів відповідно до вимог Правил № 312, електроживлення його об'єкта (об'єктів) має бути припинено оператором системи в порядку, передбаченому розділом VII Правил № 312 за зверненням постачальника «останньої надії».

У разі нездійснення оператором системи припинення електроживлення об'єкта (об'єктів) споживача через 90 днів з першого дня постачання йому електричної енергії постачальником «останньої надії» (за умови відсутнього акцептування постачальником «останньої надії» заяви про продовження постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» терміном більше ніж на 90 днів), обсяги електричної енергії, спожитої цим споживачем, починаючи з 91 дня покладаються адміністратором комерційного обліку на втрати оператора системи.

Збитки, пов’язані з оплатою та адмініструванням втрат, які виникли внаслідок порушення Правил № 312 іншими учасниками роздрібного ринку, оператор системи відшкодовує, оформивши претензію цьому (цим) учаснику (учасникам) роздрібного ринку на відшкодування збитків у порядку, передбаченому розділом VIII Правил № 312.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті  14 розділу І ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів ‒ виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю ‒ бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово,  до 1 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону № 2019-VIII, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у  пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 01 січня 2026 року.

Під поняттям «касовий метод» для цілей оподаткування ПДВ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку

в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших зазначених у зверненні нормативно-правих актів, опису питання і фактичних обставин, наведених у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1, 2

Відповідно до статті 4 Закону № 996 одним із основних принципів бухгалтерського обліку, яким повинні керуватися платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій, є принцип превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Отже, якщо компенсація, що нараховується ОСР споживачу (отримується ОСР від споживача) згідно з претензією на відшкодування збитків, за своєю сутністю є компенсацією (відшкодуванням) вартості поставленої такому споживачу електричної енергії, то сума такої компенсації включається до бази оподаткування ПДВ ОСР. За такою операцією, з урахуванням норм пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, ОСР зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за касовим методом та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

Якщо кошти, які отримуються ОСР від споживача в описаній у зверненні ситуації, за своєю сутністю є відшкодуванням шкоди внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань, то такі кошти до бази оподаткування ПДВ ОСР не включаються.

Згідно зі статтею 36 розділу І ПКУ платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ. В межах надання індивідуальної податкової консультації ДПС не здійснює аналіз та класифікацію господарських операцій, що здійснюються платником податку, та їх відповідність тим чи іншим нормам ПКУ, що може бути досліджено контролюючим органом в межах перевірок, що проводяться відповідно до норм ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.