Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.09.2025 р. № 4690/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення фізичної особи – підприємця ….. щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомляє, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи за ставкою 3 відс. та є платником податку на додану вартість (далі – ПДВ). У вересні 2024 року придбав легковий автомобіль – універсал для використання в підприємницькій діяльності. Договір на придбання автомобіля було укладено від імені фізичної особи – підприємця. При цьому право власності реєструвалося як на фізичну особу.

Даний автомобіль буде використовуватися для ведення підприємницької діяльності, а саме для перевезення мінеральних добрив, гербіцидів, засобів захисту рослин, запасних частин, а також надавати в оренду в зимовий час.

Використання автомобіля в підприємницькій діяльності підтверджено документально і платник податків вважає, що має право на отримання та подальшого використання податкового кредиту по операції придбання основного засобу.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи має право чи ні фізична особа – підприємець отриманий податковий кредит з вартості придбаного автомобіля «компенсувати» шляхом нарахування податкового зобов’язання, тобто здійснити умовний продаж даного транспортного засобу шляхом нарахування податкових зобов’язань  за п.п. 188.1 ст. 188 Кодексу?

Особисті майнові та немайнові відносини (цивільні відносини регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Загальні положення щодо права власності регулюються Главою 23 (ст.ст. 316-327) Книги третьої ЦКУ.

Згідно зі ст. 318 ЦКУ суб'єктами права власності є український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені ст. 2 ЦКУ, тобто, фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Крім того, право приватної власності закріплено ст. 325 ЦКУ, відповідно до якої суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Таким чином, з урахуванням норм ЦКУ право власності (у тому числі приватного) не може бути оформлене на фізичну особу – підприємця, оскільки фізична особа – підприємець не визначається ЦКУ як суб’єкт права власності.

В той же час згідно з частиною першою ст. 320 ЦКУ власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ Кодексу.

Пунктом 185.1 ст. 185 Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору).

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до п.п. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) та не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг (п. 188.1 ст. 188 Кодексу).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правила формування податкового кредиту встановлено ст. 198 Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Кодексу  п. 198.6 ст. 198 Кодексу).

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в неоподатковуваних операціях та/або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189  Кодексу).

Таким чином, ст. 198 Кодексу, яка регулює питання формування податкового кредиту, не встановлює жодних обмежень чи відмінностей щодо включення сум ПДВ до податкового кредиту у залежності від виду платника податку (юридична особа чи фізична особа – підприємець) або його форми власності. Отже, порядок формування податкового кредиту, визначений ст. 198 Кодексу є єдиним для усіх платників ПДВ. Підставою для внесення сум ПДВ до податкового кредиту є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг.

З огляду на зазначене, фізична особа – підприємець – платник ПДВ при придбанні нею рухомого майна має право включити до податкового кредиту суми ПДВ на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, складеної на таку фізичну особу – підприємця.

При цьому, якщо з урахуванням положень частини першої ст. 320 ЦКУ таке майно використовується фізичною особою – підприємцем для здійснення підприємницької діяльності, то у даному випадку такій фізичній особі – підприємцю – платнику ПДВ не потрібно нараховувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу та, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, складати податкову накладну.

У разі подальшого використання такого рухомого майна в неоподатковуваних операціях та/або в негосподарській діяльності такий платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду скласти і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу. 

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.