Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.09.2025 р. № 4692/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (                ) щодо питань з практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму звернені платник податків повідомив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи та отримав грант на започаткування власної справи від державної установи «Український ветеранський фонд», що діє при Міністерстві у справах ветеранів України. Грант надано на безповоротній основі на реалізацію бізнес-проєкту відповідно до укладеного договору.

В зв’язку із цим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи включаються кошти гранту, отримані від державного фонду (Українського ветеранського фонду) (далі – Фонд), до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи?

2. Чи підлягають вказані кошти оподаткуванню єдиним податком, якщо вони є цільовим фінансуванням з державного джерела та використані відповідно до умов договору?

3. Яким чином такі кошти мають відображатися у податковій звітності фізичної особи – підприємця?

4. Які документи необхідно зберігати для підтвердження правомірності їх непотрапляння до оподатковуваного доходу?

Відповідно до п.п. 1 п. 4 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для функціонування Українського ветеранського фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 року № 256 (далі – Порядок № 256) бюджетні кошти використовуються Фондом для:

надання ветеранам та членам їх сімей бюджетних грантів у формі фінансової підтримки для реалізації проектів (далі – бюджетні гранти), які за результатами конкурсного відбору визначені переможцями та спрямовані на:

реінтеграцію ветеранів та членів їх сімей до активного суспільного життя, забезпечення збереження та відновлення їх фізичного та психічного здоров’я;

підтримку підприємницької діяльності ветеранів та сприяння в їх працевлаштуванні.

Пунктом 5 Порядку № 256 передбачено, що право на отримання бюджетних грантів мають, зокрема, ветерани, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та члени сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України, які зареєстровані відповідно до вимог законодавства як фізичні особи – підприємці.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 Кодексу у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Так, бюджетний грант – це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України (п.п. 14.1.277¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

При цьому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України
від 10 вересня 2024 року № 1042 бюджетна установа «Український ветеранський фонд» внесена до Переліку надавачів гуманітарної допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2021 року № 867.

Пунктом 14.1 ст.14 Кодексу визначено поняття, які вживаються в такому значенні:

господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);

самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХІV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу).

Згідно з п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 Кодексу до складу доходу, визначеного ст. 292 Кодексу, не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм.

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 Кодексу (п. 292.13 ст. 292 Кодексу).

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені  наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Водночас зміни, запроваджені з 01 січня 2021 року Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)), не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація) на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 Кодексу, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Кодексу.

Щодо першого та другого питань

Якщо умовами договору про реалізацію проєкту, укладеного між фізичною особою – підприємцем та Фондом, не передбачається виробництво (виготовлення) та/або реалізація товарів, виконання робіт, надання послуг таким підприємцем на користь надавача коштів, а лише надання фінансової підтримки суб’єктам діяльності, тобто дохід у вигляді фінансової підтримки не пов’язаний з результатом від здійснення господарської діяльності фізичної особи – підприємця, то такий дохід не включається до доходу фізичної особи – підприємця, але оподатковується за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.

Щодо третього питання

Пунктом 179.2 ст. 179 Кодексу визначено, що відповідно до Кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) вважається виконаним і податкова декларація не подається, крім випадків, коли подання податкової декларації прямо передбачено Кодексом, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу.

У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 Кодексу.

Враховуючи викладене, оскільки Фонд як юридична особа є податковим агентом і при нарахуванні та виплаті Вам доходу у вигляді гранту зобов’язаний виконати усі функції, визначені Кодексом, то обов’язку щодо подання податкової у Вас не виникає за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

Щодо четвертого питання

Для цілей оподаткування відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п.п. 44.1 ст. 44 Кодексу (абзац другий п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Відповідно до ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» (далі – Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 розділу I Закону № 996).

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити, визначені частиною другою ст. 9 Закону № 996.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.