Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.09.2025 р. № 4712/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо складання податкових накладних та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Податковий кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство отримало кошти на поточний рахунок від ФОП-неплатника ПДВ (далі – контрагент), з яким має договірні відносини, але замовлення товару / послуги відсутнє. Надалі контрагент звернувся до Товариства про повернення коштів як помилково перерахованих.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. – 2) щодо необхідності складання податкової накладної у зв’язку з отриманням помилкових коштів та розрахунку коригування до такої податкової накладної при поверненні коштів, у випадку, описаному у зверненні, та яку номенклатуру товарів / послуг слід зазначати у податковій накладній, у разі її складання?

3. щодо необхідності відображення у податковій декларації з ПДВ даних з податкової накладної та розрахунку коригування до неї, у випадку, описаному у зверненні?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Податкового кодексу).

Статтею 5 розділу І Податкового кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Податковим кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І Податкового кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Податкового кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Податкового кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Податковому кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються Цивільним кодексом України (далі – Цивільний кодекс).

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу).

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства (частина перша
статті 627 Цивільного кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу II Податкового кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року
№ 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,
зі змінами (далі – Закон № 996), визначено, що бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділом 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Податкового кодексу.

Правила формування податкових зобов’язань, а також складання податкових накладних та розрахунків коригування до них і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 192 та 201 Податкового кодексу.

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Податковим кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» – «л» пункту 201.1 статті 201 розділу V Податкового кодексу, зокрема такими реквізитами є:

опис (номенклатура) товарів / послуг та їх кількість, обсяг. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначаються ті одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 розділу V Податкового кодексу якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Податкового кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 – 3

Якщо платник податку отримав кошти від іншої особи − контрагента, з яким у такого платника наявні договірні відносини щодо постачання товарів / послуг, то на дату отримання таких коштів платник має визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. У такій податковій накладній має бути зазначена, зокрема, номенклатура товарів / послуг, що підлягають постачанню, в рахунок оплати яких були зараховані кошти.

При поверненні таких коштів платник податку на дату їх повернення складає розрахунок коригування до податкової накладної та після його реєстрації в ЄРПН зможе зменшити податкові зобов’язання з ПДВ.

Дані, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за відповідною господарською операцією.

У податковій звітності з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній / розрахунку коригування.

Додатково ДПС інформує, що кожен конкретний випадок стосовно порядку складання податкових накладних необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність, що може бути досліджено під час проведення відповідних перевірок, передбачених Податковим кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Податкового кодексу).