X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.09.2025 р. № 4714/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо податкових наслідків з податку на додану вартість (далі – ПДВ) у разі скасування («сторно») документа, проведеного через програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством помилково проведено фіскалізацію розрахункової операції, оплата та відвантаження товару за якою фактично не здійснювалася. Цього ж дня було оформлено чек на повернення (сторно) через ПРРО, відповідно податкова накладна за такою помилковою операцією не складалася. У своїй діяльності Товариство застосовує загальний порядок складання податкових накладних, тобто окремо за кожною операцією.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань щодо:

1–3) обов’язку складання податкової накладної у випадку, описаному в зверненні, з урахуванням інформації щодо відсутності основних елементів для підтвердження податкової події, які в розумінні Кодексу ідентифікують господарську операцію (зокрема, факт постачання товарів / послуг та отримання оплати)?

4) потреби складання податкової накладної у разі, якщо за наслідками сторнування попередньої помилкової операції через ПРРО було проведено нову операцію з правильними показниками?  

Правовою основою регулювання відносин у сфері податків і зборів є Кодекс, який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1−5.3 статті 5 розділу I Кодексу поняття, правила та положення, установлені Податковим кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються в Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 розділу І Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та
підрозділами 2, 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Правила формування податкових зобов’язань з ПДВ, складання податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН регулюються статтями 187 і 201 розділу V Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку ‒ продавець товарів / послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Платник податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника) може прийняти рішення щодо складання податкових накладних за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) або зведених податкових накладних, якщо такі операції з постачання товарів / послуг мають ритмічний характер (пункт 201.4 статті 201 розділу V Кодексу).

Якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН (пункт 192.1 статті 192 розділу V Кодексу).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 13

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу,  за виключенням передбачених цією статтею випадків, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є дата першої з подій: отримання оплати або постачання товарів / послуг, отже, у випадку відсутності обох зазначених подій підстави для визначення податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкової накладної відсутні.   

Довідково зауважуємо, що інформація про виторги РРО/ПРРО є однією з найважливіших ланок контролю за законністю ведення господарської діяльності, повнотою відображення торговельної виручки та відповідно загального обсягу отриманого суб’єктами господарювання доходу за будь-який період часу, незалежно від звітного періоду обчислення та самостійного нарахування певних податків і зборів, що проводяться платниками податків.

При цьому, дані фіскальних чеків РРО/ПРРО не є підставою для визначення зобов’язань платників податків із сплати податків та зборів, а є елементом щодо повноти їх відображення.

Зазначена особливість і специфіка проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є наслідком того, що загальна сума проведених розрахунків не завжди дорівнюватиме сумі фактично отриманих доходів внаслідок того, що така сума включає у тому числі суму помилково проведених, анульованих операцій і розрахунків, пов’язаних з поверненням товарів (не наданням послуг), та не враховує суму фактично понесених витрат, які супроводжують ведення господарської діяльності суб’єктів господарювання.   

Щодо питання 4

Відповідно до норм Кодексу податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов’язань (дату першої події) окремо на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Дані, зазначені у такій податковій накладній (зокрема, номенклатура товарів / послуг, кількість, обсяг), мають відповідати первинним документам, складеним за операцією.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II Кодексом податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.