X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.09.2025 р. № 4728/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

        Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Підприємства щодо окремих питань з  визначення доходу платника єдиного податку третьої групи, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Підприємство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи.

Засновник має намір передати у безоплатне користування Підприємству за договором позички нежитлове приміщення, яке належить засновнику на праві особистої приватної власності для використання в комерційних цілях.

Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

Чи виникають податкові зобовязання у Підприємства в звязку з безоплатним користуванням нежитловим приміщенням в комерційних цілях?

Щодо зазначеного питання.

Оскільки до звернення не надано договору, на підставі якого Підприємство отримає в безоплатне користування від засновника нежитлове приміщення, тому відповідь надається на загальних підставах.

Правові засади позички визначені Цивільним кодексом України                                        від 16 січня 2003 року № 435-IV (зі змінами та доповненнями) (далі - ЦКУ).

Відповідно до частини 1 статті 827 ЦКУ за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

Договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 Кодексу (частина третя статті 828 ЦКУ).

До договору позички застосовуються положення глави 58 ЦКУ, якою регулюються відносини найму (оренди) майна.

Відповідно до  частини 1 статті 759 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Так як, Підприємство планує взяти в позичку нежитлове приміщення, то договір позички приміщення укладається у письмовій формі відповідно до частини 1 статті 793 ЦКУ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Кодекс (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Підпунктом 14.1.13 пункту 14.1 статті 14  Кодексу зазначено, що безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній                               підпунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом (пункт 292.6 статті 292 Кодексу).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до     статті 296 Кодексу (пункт 292.13 статті 292 Кодексу).

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень підпунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (абзац п'ятий пункту 296.1                      статті 296 Кодексу).

Відповідно до абзацу третього пункту 44.2 статті 44 Кодексу юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, згідно з пунктом 292.3 статті 292 Кодексу до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Враховуючи вищевикладене, у разі отримання Підприємством за договором позички у безоплатне користування нежитлове приміщення до суми доходу включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду таких товарів відповідно до підписаного платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).