Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.09.2025 р. № 4747/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Приватної організації (установи, закладу) «________» (далі – Приватний заклад освіти) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє. 

Згідно із зверненням Приватного закладу освіти, що має статус неприбуткової організації, у межах освітнього процесу такий заклад організовує харчування учнів. Для цього укладено договір із кейтеринговою компанією, яка здійснює приготування і доставку страв. Оплата послуг кейтерингової компанії здійснюється Приватним закладом освіти. При цьому батьки учнів компенсують фактичні витрати закладу на харчування власної дитини, сплачуючи кошти на рахунок школи після надання послуги. Компенсація розраховується відповідно до фактичного споживання страв дитиною за місяць. Приватний заклад не формує прибутку з цієї діяльності,            не здійснює реалізацію послуг третім особам і не має на меті отримання доходу. Надходження використовуються виключно для покриття витрат на організацію харчування і не направляються на інші цілі.

Враховуючи викладене вище, Приватний заклад освіти звертається за отриманням індивідуальної податкової консультації із таких запитань:

1. Чи не порушує така діяльність (організація харчування учнів з компенсацією витрат з боку батьків) вимог п. 133.4 Кодексу щодо діяльності неприбуткової організації?
2. Чи вважаються зазначені кошти (компенсація витрат на харчування) доходом, що підлягає оподаткуванням податком на прибуток чи податком на додану вартість (далі – ПДВ)?
3. Чи можна кваліфікувати ці надходження як цільове фінансування або компенсацію витрат?
4. Яким чином ці операції повинні відображатися у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації?
5. Яке формулювання призначення платежу від батьків доцільно використовувати, щоб уникнути визнання доходом від господарської діяльності?
6. Яке формулювання у договорах з батьками щодо компенсації вартості харчування буде найбільш коректним для збереження статусу неприбутковості?

 

Щодо запитання 1 – 6

Перш за все зазначимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1          ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання вчинення та виконання правочинів, у тому у сфері освітньої діяльності, не належать до компетенції ДПС та регулюються нормами цивільного законодавства та інших нормативно-правових актів.

Водночас повідомляємо, що суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (зі змінами)                (далі – Закон № 2145), який також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

Порядок організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 року № 305 «Про затвердження норм та  Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» (зі змінами) (далі – Порядок № 305).

Відповідно до п. 15 Порядку № 305 способами організації харчування є:

1) приготування та реалізація готових страв закладом освіти та закладом оздоровлення та відпочинку самостійно (працівниками, що входять до штатного розпису закладу);

2) організація харчування постачальником харчових продуктів та/або послуг з харчування (кейтеринг або аутсорсинг). У такому разі штат їдальні (харчоблоку), буфету не належить до штатного розпису відповідного закладу.

У закладах дошкільної освіти допускається організація кейтерингу;

3) організація роздрібної торгівлі харчовими продуктами через буфет, торговельні автомати тощо (окремо або у поєднанні з іншим способом, визначеним цим пунктом), крім закладів дошкільної освіти.

Щодо оподаткування неприбуткових організацій податком на прибуток

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4            ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).  

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

При цьому на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану           не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків,               не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначено             п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Перелік організацій, які можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, визначено п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Щодо закладів освіти, то їх організаційно-правовий статус регламентується ст. 22 Закону № 2145.

Заклад освіти як суб’єкт господарювання може діяти в одному з таких статусів: бюджетна установа, неприбутковий заклад освіти, прибутковий заклад освіти.

Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Згідно з частиною третьою ст. 78 Закону № 2145 державні та комунальні заклади освіти мають право надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до частини першої ст. 79 Закону № 2145 одним із джерел фінансування суб’єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства може бути, зокрема, плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів.

Отже, в загальному порядку, якщо заклад освіти у статусі неприбуткової організації отримує грошову компенсацію витрат за харчування учнів у випадку організації харчування постачальником послуг з харчування (кейтеринг або аутсорсинг) у сумі коштів, сплачених відповідному постачальнику (тобто на некомерційній основі), то зазначені операції                        не є підставою для виключення такої неприбуткової організації з Реєстру.

Для цілей податкового обліку доходи, одержані неприбутковими організаціями, відображаються у рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553           (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469)              (далі – Звіт), а суми видатків (витрат) – у рядках 2.1 – 2.6 частини І Звіту. Форма Звіту передбачає заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

При цьому формування доходів та видатків (витрат), що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Тож питання порядку бухгалтерського обліку операцій закладу освіти у статусі неприбуткової організації з отримання компенсації за організацію харчування учнів постачальником послуг з харчування (кейтеринг або аутсорсинг) належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Водночас зауважимо, що оскільки проведення комерційної діяльності має на меті отримання прибутку, здійснення навчання у приватному закладі освіти на комерційній основі суперечить сутності поняття неприбуткової організації.

Тож, якщо приватний заклад освіти здійснює навчання шляхом надання освітніх послуг на платній основі, а також інші види діяльності, спрямовані на отримання прибутку, такий заклад освіти не може мати статус неприбуткової організації.

Водночас наголошуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує комплексного аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених              п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Щодо оподаткування ПДВ

Згідно з інформаційними базами даних ДПС Приватний заклад освіти           не зареєстровано як платника ПДВ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п.14.1.191                 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).  

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (п.п. 14.1.185           п. 14.1 ст. 14 Кодексу).   

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України, а не грошові кошти.

Якщо кошти, що отримуються платником ПДВ є компенсацією вартості товарів/послуг, що безпосередньо постачаються платником ПДВ, то такі кошти включаються до бази оподаткування ПДВ операцій з постачання таких товарів/послуг.

Водночас при отриманні таких коштів до дати реєстрації особи як платника ПДВ об’єкта оподаткування ПДВ у такої особи не виникає.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).