Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.09.2025 р. № 4771/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ПрАТ ….. щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що з урахуванням шкідливих умов праці на підприємстві, виникають судові спори щодо стягнення з підприємства сум моральної шкоди внаслідок отримання працівниками хронічних професійних захворювань або виробничих травм під час виконання ними своїх трудових обов’язків.

При цьому суди різних інстанцій цивільної юрисдикції приходять до висновку, що стягнута моральна шкода в зв’язку із ушкодженням здоров’я та стійкою втратою працездатності, не є об’єктом оподаткування доходу платника. У зв’язку з чим, в результативній частині рішень зазначено в різних формулюваннях про стягнення сум моральної шкоди у зв’язку з хронічними професійними захворюваннями/виробничими травмами, отриманими працівниками підприємств без стягнення/ без врахування/ без утримання податків та обов’язкових платежів.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи повинно підприємство нараховувати та сплачувати до бюджету саме за рахунок власних коштів суми податку з доходів фізичних осіб і військового збору, які обчислені з суми моральної шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок отриманого ним хронічного професійного захворювання , яку стягнуто з підприємства за рішенням суду у випадку, якщо всю стягнуту за рішенням суду моральної шкоди було примусово списано державним/приватним виконавцем з банківського рахунку підприємства в рамках виконавчого провадження, відкритого на виконання зазначеного рішення суду?

1.1 Якщо на питання, викладене в п. 1 цього запиту, буде надано позитивну відповідь, то на підставі якої норми законодавства, підприємство повинно нараховувати та сплачувати до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору за рахунок саме власних коштів, а не за рахунок коштів фізичної особи, який отримує дохід у вигляді виплат сум відшкодування моральної шкоди, яких стягнуто за рішенням суду?

1.2 Якщо на питання, викладене в п. 1 цього запиту, буде надано негативну відповідь, то яким чином підприємство може нараховувати суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору, утримати їх з виплачуваних фізичній особі сум стягнутої за рішенням суду моральної шкоди та перераховувати ці суми податку та збору до бюджету у разі, якщо такі суми стягнуті судом суми моральної шкоди примусово списані державним/приватним виконавцем з банківського рахунку підприємства в повному обсязі, тобто без можливості утримання та перерахування до бюджету сум податку та збору?

2. Чи є нараховані та сплачені підприємством до бюджету суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору власні кошти підприємства доходами, яких згідно з п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу можна вважати додатковим благом, суми якого також є об’єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб та військовим збором?

2.1 Якщо на питання 2 цього запиту, буде надано позитивну відповідь, то прошу надати консультацію на наступні питання:

2.1.1 Чи є в такому випадку підприємство податковим агентом відносно утримання та сплати до бюджету сум податку та збору, нарахованого на суму наданого фізичній особі додаткового блага, у зв’язку із сплатою підприємством за рахунок власних коштів сум податку з доходів фізичних осіб та військового збору, нарахованих на суми стягнутої за рішенням суду моральної шкоди внаслідок отриманого фізичною особою хронічного професійного захворювання, яку в рамках виконавчого провадження примусово списано приватним виконавцем з банківського рахунку підприємства?

2.1.2 Чи повинно в такому випадку підприємство нараховувати та сплачувати до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб та військового збору за рахунок саме власних коштів, а не за рахунок коштів фізичної особи, який отримує дохід у  вигляді додаткового блага в розумінні п.п. 164.2.17 п. 164.2   ст. 164 Кодексу?    

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

При цьому податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену в п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід (п.п. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168 Кодексу).

Згідно з п.п. 1.5 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету з доходів платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділі 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є особи, визначені у ст. 171 Кодексу, зокрема, податкові агенти.

Таким чином, оскільки обов’язок щодо нарахування та виплати доходу на користь фізичної особи у вигляді виплат, визначених рішенням суду, виникає безпосередньо у юридичної особи (боржника), то відповідальність за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету з вказаного доходу несе виключно юридична особа (боржник) незалежно від того, що рішення суду виконано шляхом примусового списання (стягнення) коштів з рахунку боржника.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 18.2 ст. 18 Кодексу податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов’язки, встановлені Кодексом для платників податків.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).