Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.09.2025 р. № 4780/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до тексту звернення, Підприємець здійснює господарську діяльність із надання послуг з технічного обслуговування транспортних засобів, а також здійснює продаж деталей для транспортних засобів. В подальшому планує додатково надавати послуги з гарантійного обслуговування на продані ним складові частини (системи) для колісних транспортних засобів (далі – КТЗ), які використовуються ним під час технічного обслуговування чи ремонту КТЗ.

Враховуючи викладене вище, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання (в контексті звернення):

чи повинен Підприємець вести облік товарних запасів, а саме складових частин КТЗ, на які поширюватимуться його гарантійні зобов’язання, якщо такі товари не відносяться до побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту?

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на ФОП, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Порядок ведення обліку товарних запасів для ФОП, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2021 року № 496, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 року за № 1411/37033 (далі – Порядок № 496), визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на ФОП, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Статтею 2 Закону № 265 передбачено, що термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей цього Закону вживається у значенні, наведеному у Законі України від 12.05.1991 № 1023 «Про захист прав споживачів», а саме: технічно складні побутові товари – непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.

Перелік груп технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню), або гарантійній заміні, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінетом Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 затверджено Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню), або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – Перелік), який включає найменування груп товарів та код згідно з УКТ ЗЕД і є вичерпним.

Перелік включає товарні групи та підгрупи для допомоги при визначенні технічно складних побутових товарів. При цьому групи та підгрупи включають як технічно складні побутові товари, так і інші товари.

Основною підставою ведення обліку товарних запасів, реалізація яких призводить до виникнення обов’язку його ведення, має визначатись за найменуваннями товарів, які відповідають кодам згідно з УКТ ЗЕД, зазначеним у Переліку, не залежно від кодів згідно з УКТ ЗЕД, присвоєним відповідним товарам після затвердження Переліку.

Враховуючи викладене та як відповідь на питання повідомляємо, що у разі якщо Підприємець є платником єдиного податку, не зареєстрований платником податку на додану вартість та не здійснює реалізацію груп товарів, зазначених у пункті 12 статті 3 Закону № 265, на нього не поширюються вимоги Порядку № 496 щодо ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Водночас, у разі якщо Підприємець реалізує товар, зазначений у абзаці другому пункту 12 статті 3 Закону № 265, то на нього поширюватимуться вимоги Порядку № 496 на загальних підставах щодо ведення обліку товарних запасів всіх видів та категорій товарів.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.