Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.09.2025 р. № 4790/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань, пов’язаних із постачанням вживаних транспортних засобів, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство придбало у неплатника ПДВ вживаний транспортний засіб, який надалі було поставлено третій особі.

З огляду на викладене вище, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи має Товариство застосовувати норми абзацу другого пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ в описаній у зверненні ситуації;

2) чи є ціна, що зазначена у договорі купівлі-продажу з фізичною особою, звичайною ціною;

3) яким чином складається податкова накладна в описаній у зверненні ситуації;

4) яким чином відображається вказана у зверненні операція у податковій декларації з ПДВ;

5) чи заповнюється додаток 5 до податкової декларації з ПДВ в описаній у зверненні ситуації?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Термін «звичайна ціна» визначено підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ. Так, під звичайною ціною розуміється ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 розділу І ПКУ.

Термін «ринкова ціна» визначено підпунктом 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ. Так, під ринковою ціною розуміється ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Термін «ринок товарів (робіт, послуг)» визначено підпунктом 14.1.218 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ. Так, під ринком товарів (робіт, послуг) розуміється сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчій для покупця (продавця) території.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Правила формування податкових зобов'язань з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в  Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 та 199 і 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України  від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Перелік обов'язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у пункті 201.1 статті 201 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 189.3 статті 189 розділу V ПКУ у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V ПКУ.

Датою збільшення податкових зобов'язань з ПДВ платника податку є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ.

При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:

для осіб, не зареєстрованих як платники податку, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче ринкової вартості такого засобу, розрахованої суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону;

для платників податку виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Для цілей розділу V ПКУ вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Новими транспортними засобами вважається, зокрема, наземний транспортний засіб – той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Якщо Товариство здійснює операцію з постачання третій особі вживаного транспортного засобу, попередньо придбаного у фізичної особи, не зареєстрованої як платник ПДВ, за договором купівлі-продажу, що передбачає перехід права власності на такий вживаний транспортний засіб, то при здійсненні такої операції Товариству необхідно застосовувати норми абзацу другого пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ та визначати базу оподаткування ПДВ як позитивну різницю між ціною продажу та ціною придбання такого вживаного транспортного засобу, визначеною у порядку, встановленому розділом V ПКУ.

Щодо питання 2

Згідно з нормами ПКУ під звичайною ціною розуміється ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Таким чином, якщо ціна, зазначена у договорі купівлі-продажу вживаного транспортного засобу, відповідає рівню ринкових цін у розумінні норм підпункту 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, то така ціна може вважатися звичайною ціною.

Щодо питання 3

Порядок заповнення податкової накладної, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі − Порядок № 1307).

При складанні Товариством податкової накладної за операцією з постачання третій особі на митній території України вживаного транспортного засобу, попередньо придбаного у фізичної особи, не зареєстрованої як платник ПДВ, за договором купівлі-продажу, що передбачає перехід права власності на такий вживаний транспортний засіб, необхідно використовувати правила, встановлені у Порядку № 1307.

Зокрема:

у графі 2 податкової накладної зазначати опис (номенклатуру) вживаного транспортного засобу, який має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання такого вживаного транспортного засобу;

у графі 6 податкової накладної вказати кількість (наприклад - 1, якщо поставляється один вживаний транспортний засіб);

у графі 8 податкової накладної зазначити код ставки – 20 (у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою);

у графі 10 податкової накладної зазначити обсяг постачання (базу оподаткування ПДВ) без урахування ПДВ;

у графі 11 податкової накладної зазначити суму ПДВ. Графа 11 заповнюється у гривнях з копійками із зазначенням після коми до 6 знака включно.

Щодо необхідності зазначення у податковій накладній типу причини ДПС інформує, що згідно з пунктом 8 Порядку № 1307 тип причини зазначається при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пунктах 10 - 15 Порядку № 1307. Класифікація таких типів причин визначено у такому пункті Порядку № 1307. В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Щодо питань 4 і 5

Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016                за № 159/28289 із змінами і доповненнями (далі − Порядок № 21).

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 розділу V Порядку № 21 у рядку 1.1 податкової декларації з ПДВ вказуються дані операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України. До рядка 1.1 податкової декларації з ПДВ включаються оподатковувані за основною ставкою обсяги постачання товарів/послуг, здійснені на митній території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Додаток 5 до податкової декларації з ПДВ – «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д5)» (далі – Додаток 5).

Водночас, Додаток 5 заповнюється у випадку, якщо нараховуються або коригуються податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ за операціями, що оподатковуються ПДВ за відповідною ставкою, або у випадку, якщо здійснюється розрахунок розподілу сум податку на додану вартість, нарахованого (сплаченого) у зв'язку з отриманням товарів/послуг, при постачанні яких застосовуються одночасно касовий метод визначення податкових зобов'язань і податкового кредиту та загальні правила визначення податкових зобов'язань і податкового кредиту.

Таким чином дані щодо операції з постачання третій особі на митній території України вживаного транспортного засобу, що підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою, необхідно відображати у рядку 1.1 податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період.

Якщо придбані Товариством з ПДВ товари/послуги, необоротні активи використовуються виключно в оподатковуваних ПДВ операціях у межах господарської діяльності, то підстави для заповнення Додатку 5 відсутні.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).