Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.09.2025 р. № 4798/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо формування витрат на вартість рекламних послуг, які рекламують продаж квитків на видовищні заходи та події інших організаторів видовищних заходів, включаючи квитки до музеїв, зоопарків, концертів, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ є платником податку на прибуток на загальних підставах. Основним видом діяльності ТОВ є надання послуг із продажу квитків на різні масові та публічні заходи, такі як вистави, концерти, фестивалі, семінари, конференції, а також до музеїв, зоопарків, тощо, відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності 79.90 «Надання інших послуг бронювання та пов’язана з цим діяльність». Умови та порядок надання таких послуг закріплюються у відповідних договорах щодо розповсюдження квитків між ТОВ та організаторами концертно-розважальних та інших заходів (відповідно до договору – принципал/комерційний агент).

Умовами таких угод встановлено, що агент зобов’язується надати принципалу послуги з розповсюдження від імені, під контролем і в інтересах принципала погоджених сторонами квитків, які надають право глядачам відвідувати та переглядати події/заходи принципала, а принципал зобов’язується приймати надані агентом послуги і сплачувати йому їх вартість (агентську винагороду). Кожним таким договором встановлюється винагорода агента за реалізацію квитків принципала (фіксований відсоток від сукупної вартості проданих агентом квитків принципала).Такими угодами визначено, що агент зобов’язаний перерахувати принципалу кошти, отримані за продаж квитків із вирахуванням суми власної агентської винагороди.

Як зазначає платник, доходом агента є не вартість проданих квитків, а сума утриманої  агентської винагороди після перерахування коштів принципалу.

Крім того, договором визначено право агента розповсюджувати квитки через всі доступні йому канали розповсюдження (продажу) квитків (Інтернет ресурси, театральні та концертні каси, інших суб’єктів).

Використання ТОВ онлайн платформи для продажу/реалізації квитків на різноманітні заходи для покупців може бути здійснено в цілях розміщення інформаційних матеріалів на інтернет-ресурсах.

Рекламні матеріали є промоуціями подій, квитки на які розповсюджуються за допомогою вказаної платформи.

Продаж квитків відбувається через веб-ресурс kontromarka.ua, доступ до якого ТОВ має відповідно до ліцензійного договору та сплачує за такий доступ ТОВ «».

Необхідною складовою діяльності ТОВ є оплата рекламних послуг Гугл Едз для продажу квитків, без таких витрат отримання ТОВ доходу у вигляді агентської винагороди є неможливим. Такі витрати на рекламу безпосередньо призводять до отримання доходів та мають логічний зв’язок з основною  діяльністю ТОВ.

Реклама безпосередньо генерує продаж квитків і, відповідно, зростання доходу ТОВ.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1.Чи має право платник податку, що є агентом з продажу квитків на видовищні заходи, але не є організатором таких заходів, віднести на витрати вартість рекламних послуг Гугл Едз, які рекламують продаж квитків на такі заходи, за умови, що платник податку отримує винагороду за їхній продаж?

2. Чи має право такий платник податку віднести на витрати вартість рекламних послуг Гугл Едз, які рекламують події інших організаторів видовищних заходів, включаючи квитки до музеїв, зоопарків, концертів, інших подій, за умови, що платник податку отримує винагороду за продаж квитків на такі заходи?

 

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено особливостей для оподаткування операцій з продажу квитків платником податку на прибуток за агентським договором у т.ч. з оплати рекламних послуг, які рекламують продаж квитків на заходи, зазначені у зверненні, а також на події інших організаторів видовищних заходів, включаючи квитки до музеїв, зоопарків, концертів, та інших подій, за умови, що агент отримує винагороду від принципала за їхній продаж.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідного об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

При цьому, за операціями з придбання послуг у нерезидента при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств слід враховувати вимоги положень п.п. 140.5.2 та п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

Отже, з питання порядку формування витрат у  бухгалтерському обліку на вартість рекламних послуг, які рекламують продаж квитків на заходи, передбачені у зверненні а також події інших організаторів видовищних заходів, включаючи квитки до музеїв, зоопарків, концертів, інших подій, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).